Як українським ОГС збільшити свій вплив: рекомендації естонських колег

Лідери вітчизняних громадських організацій ознайомилися з досвідом колег із Естонії щодо налагодження співпраці у громадському секторі. У Полтаві (11-12 вересня) та Чернівцях (14-15 вересня) відбулися дводенні тренінги «НУО як рушій суспільних перетворень: як нам збільшити свій вплив?».

Захід проходив у рамках проекту «ТрансФормуй ГУРТ!», що реалізується Ресурсним центром ГУРТ у партнерстві з Мережею організацій громадянського суспільства Естонії (NENO) за фінансової підтримки Міністерства закордонних справ Естонії.

Своїм досвідом поділилися експерти NENO Катерина Данілова та Тоомас Роолайд. До заходів у двох містах долучилися понад 50 очільників і менеджерів провідних громадських організацій.

Учасники розглядали три блоки тем, кожен із яких супроводжувався прикладами з естонського досвіду аналогічної діяльності. Завдяки інтерактивним вправам активісти змогли глибше й детальніше попрацювати з темою.

Лідери ОГС дискутували щодо того, в якому напрямку має розвиватися громадянське суспільство України і що йому для цього потрібно, які інструменти доречно використовувати для досягнення кращих результатів, як налагоджувати співпрацю між організаціями. Під час дискусій учасники наводили приклади з роботи власних ОГС та розмірковували над тим, як можна застосовувати здобутки.

Ірина Гайдучик, голова ОМГО «Волинський Інститут Права» з Луцька, поділилася своїми висновками: «Українська та естонська моделі громадянського суспільства різні. Але модель роботи наших естонських колег можна взяти за основу. Наш громадський сектор треба ще розвивати. Естонські організації не конкурують між собою, і це треба взяти на озброєння. Українські організації здебільшого ще не готові ділитися владою, повноваженнями і фінансами. Тренери розповіли нам, як зробити так, щоб організації, які мають більший досвід, навчили тих, хто хоче працювати, але потребує підтримки. Цікаво було б створити модель на регіональному рівні і подивитися, як це функціонує. А національний рівень – це те, до чого нам треба йти».

Думками щодо становища та подальшої трансформації громадянського суспільства проділився Руслан Костюкевич, координатор проектів ГО «Регіональний центр євроінтеграційних проектів» з Рівного: «Громадський сектор України активно розвивається з 2014 року, але шляхи цього розвитку неоднорідні. Ми маємо запозичувати позитивний досвід того, як це відбувалося в інших країнах. Притому потрібно аналізувати, які інструменти виявляться доречними саме в наших умовах. На мою думку, консолідація громадського сектора має бути тематичною, тобто організаціям варто об’єднуватися відповідно до своїх завдань та інтересів».

Андрій Карпенко, член правління ГО «Центр культури та розвитку «Горизонт» з Полтави, зазначив, що тренінг був динамічним і змістовним: «Ми зацікавлені у членстві в мережі ОГС, яка має створитися для побудови потужного громадського руху і зможе вести конструктивний діалог із владою та допомагати в нових громадських ініціативах. З досвіду естонських колег в українських реаліях можна використати модель мережі, принципи спрощення документообігу, засади співпраці з донорами та представниками місцевого врядування».

Проте, на думку учасників, у нас існує й низка перешкод для такої діяльності. Ірина Фоменко, голова правління ГО «Фонд «Професійний розвиток Харкова», яка у 2016 році в рамках проекту була з навчальним візитом в Естонії, зазначила, що українським організаціям усе ще не вистачає потреби об’єднуватися. Таку потребу слід створювати.

Цікавими були спостереження тренерів. Катерина Данілова, експерт з комунікацій, представниця Мережі організацій громадянського суспільства Естонії, відзначила: «Запрошені на тренінги учасники виявилися дуже різними – у підходах, які вони використовують, у стилях управління організаціями, а також у своєму баченні майбутнього України. Що їх об’єднує? Передусім незадоволення контактами з владою – на рівні систематичності, чесності владних структур. Також відчувається незадоволення тим, що різним організаціям важко приходити до єдиної думки, коли треба звертатися до цих структур. А ще цих людей єднає енергійність і готовність боротися. Якщо говорити про регіональні відмінності, то зі сторони можу сказати, що їх у вас не так багато, як вам може здаватися».

«Відчувається, що люди тут давно й систематично працюють, – зазначив Тоомас Роолайд, консультант зі стратегічного розвитку неприбуткових організацій, представник Мережі NENO– Вони по-справжньому розуміють свою цільову групу, знають різні підходи, як можна цій групі допомогти. Але разом з тим люди працюють з великими емоційними очікуваннями, і тут важливо, аби вони не «вигорали», адже процеси в третьому секторі є дуже тривалими і результати вимагають часу. Також потрібно вміти зосереджувати увагу. Коли хочеться багато чого зробити – втрачається фокус. А цього не має відбуватися».