До обговорення також долучилися членкині ініціативної групи створення Національної мережі ОГС – виконавча директорка Обласної молодіжної громадської організації «Волинський Інститут Права» Ірина Гайдучик та голова Полтавської філії Суспільної служби України Ганна Кіященко. Вони поділилися власним досвідом реагування на потреби громади в умовах пандемії, а також розповіли про варіанти співпраці ОГС і місцевої влади в локальній перспективі.

Зустріч модерував виконавчий директор Ресурсного центру ГУРТ Богдан Маслич. Учасники вебінару спільно напрацьовували рекомендації щодо того, як ОГС залучати населення у час фізичного дистанціювання.

За результатами онлайн-зустрічі можна виокремити такі основні тези:

• – ­­­­органи місцевого самоврядування зараз налаштовані на комунікацію та співпрацю, тож ОГС слід цим скористатися
• – організації громадянського суспільства мусять займати проактивну позицію і подавати пропозиції співпраці місцевій владі
• – роль ОГС у поточній ситуації змінюється: вони можуть відігравати роль не лише «сторожового пса», а й партнера, наприклад, забезпечувати розвезення продуктів харчування людям літнього віку, допомагати з організацією освітнього процесу, надавати соціально-психологічну допомогу сім’ям, які перебувають у складних життєвих обставинах, комунікувати потреби громади, проводити навчання і консультувати ОМС
• – КРИЗА – це МОЖЛИВІСТЬ для справжньої самоорганізації через розвиток відповідальності, самодисципліни населення та появу нових лідерів

Для досягнення цих результатів спікери та учасники напрацювали такі рекомендації:

• – обираючи канали комунікації, потрібно враховувати можливості та навички співрозмовника
• – питання цифрової грамотності і цифрової безпеки (зокрема, безпеки даних) надзвичайно актуальні як для ОМС, так і для ОГС
• – пропозиції співпраці можливо робити офіційними листами та через соціальні мережі особисто керівникам
• – важливо налагодити самоорганізований горизонтальний обмін кращими практиками за принципом «рівний рівному»
• – від соціальної самоорганізації до економічної самоорганізації!

Переглянути чат вебінару можна за посиланням, а сам запис розташований нижче.

«Представлену німецьку модель можна адаптувати до українських реалій. Однак нам ще потрібен час для роботи з громадським сектором, аби лідери ОГС почали частіше ставити запитання: як я можу взаємовигідно співпрацювати з мережею, а не що мені за це буде. Потрібно ще попрацювати над узгодженням структури, щоб створити дієву мережу для посилення голосу громадянського суспільства», – прокоментувала виконавча директорка Волинського інститу права Ірина Гайдучик.

Під час вокршопу ініціативна група презентувала німецьким колегам наявні напрацювання зі створення Національної мережі ОГС в Україні. Вже понад півтисячі неурядових організацій підписали Меморандум ініціативи створення Національної мережі та виявили намір долучитися до її створення.

«Приємно, що наша робота з розбудови мережі високо оцінена спеціалістами BBE. Та ми й самі розуміємо, який шлях вже пройдено не лише ініціативною групою, а й суспільством. Разом із тим німецькі практики є цінними для нас і можуть бути прикладом. Досвід BBE є унікальним навіть для європейских країн, адже залучити в мережу ОГС великий бізнес та уряди федеральних земель, які сплачують обов’язкові внески, – це величезне досягнення», – розповіла голова правління ГО «Фонд «Професійний розвиток Харкова» Ірина Фоменко.

Повернувшись зі Львова, члени ініціативної групи продовжили залучення керівників регіональних ОГС до обговорення німецького досвіду та подальшої розбудови мережі.

«Після повернення зі Львова я вже провела зустріч із представниками НУО, які підписали Меморандум, щоб обговорити їхнє бачення створення мережі та розглянути досвід німецьких колег», – зауважила голова Полтавської філії Суспільної служби України Ганна Кіященко.

У воркшопі взяли участь співзасновник і член правління BBE Франк Хойбергер та заступник директора BBE Мірко Шверцель.

«Ми вже почали застосовувати експертизу наших німецьких колег у розбудові Національної мережі ОГС України. Я впевнений, що приклад німецької мережі з організації органів врядування та залучення нових членів може бути надзвичайно корисним для збільшення ефективності подібного об’єднання в Україні», – поділився голова правління Комітету виборців України Станіслав Жолудєв.

Воркшоп у Львові став лише першою складовою частиною нового етапу створення Національної мережі ОГС України із залученням німецького досвіду та експертизи.

«Співпраця з ВВЕ – німецькою мережею для громадянського суспільства – готувалася три останні роки і стала визнанням зусиль ініціативної групи зі створення Національної мережі ОГС України. Завдяки цій співпраці, Національна мережа ОГС України, зокрема, отримає можливість долучитися до роботи ENNA – Європейської мережі національних асоціацій», – підсумував виконавчий директор Ресурсного центру ГУРТ Богдан Маслич.

Ініціативна група закликає організації громадянського суспільства України приєднатися до Меморандуму, щоб разом працювати над створенням мережі ОГС, яка відповідатиме та слугуватиме потребам громадянського суспільства.

Переглянути перелік організацій, які вже підписали Меморандум, можна за посиланням.

МЕМОРАНДУМ ДЛЯ ЗАВАНТАЖЕННЯ

Проект підтримки створення Національної мережі організацій громадянського суспільства України реалізується Ресурсним центром ГУРТ за фінансування Міністерства закордонних справ Німеччини.

Майданчик «Громада у смартфоні» залучив активних жителів Луганщини до обговорення важливих питань діджиталізації та е-врядування, які визначитимуть спроможність громад у цифровому світі.

«Я перший раз беру участь у Фестивалі думок в Сєвєродонецьку. Потрапив сюди випадково, просто проходив повз і обрав обговорення цифрових прав та безпеки. Сподобалося неформальне спілкування, ще й почув цікаві думки», – поділився враженнями учасник дискусій Володимир Матієвський.

У відкритому форматі відвідувачі фестивалю долучалися до дискусій про теперішнє та майбутнє громад.

«Я вже втретє беру участь у Фестивалі думок в Сєвєродонецьку. Цього року встигла побувати і учасницею, і модератором. Загалом у мене враження від фестивалю дуже позитивні. Це класний спосіб стимулювати людей на активну діяльність, можливість зацікавитися новими темами, розширити власні горизонти. На мою думку, такий формат надихає людей на зміни. Дискусія про цифрову безпеку змусила учасників поставити собі запитання, чи намагаються вони захистити свою інформацію. Спікерам вдалося не тільки поділитися досвідом, а й надати учасникам корисні поради», – розповіла асистентка кафедри правознавства Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля Вікторія Гніденко.

Майданчик «Громада у смартфоні» вже традиційно вмістив у своїх рамках три дискусії – «Дані міст: як відкриті дані можуть служити мешканцям громади», «Цифрова трансформація на рівні громади» та «Цифрова безпека і цифрові права громадян».

«Дуже сподобався формат, оскільки завдяки декільком локаціям кожен може обрати цікаву для себе тему. Найбільша перевага, що слухачі та спікери – рівноправні учасники дискусії. Думаю, навіть у менших містах потрібно організовувати подібні обговорення, оскільки цифрові рішення є актуальними не лише для великих міст, але й для дрібніших громад», – зазначила голова ГО «Міст 3.10» Ірина Сєльницька.

Цьогоріч Фестиваль думок у Сєвєродонецьку зібрав близько 100 спікерів із України, Чехії, Естонії, Німеччини, Швейцарії, Польщі та Данії.

«Третій фестиваль більший за попередні. В нас є не тільки дискусії, але й флешмоби, інсталяції, майстер-класи. Завдяки фестивалю організації та активісти, які працюють в однакових сферах, можуть знайти один одного. Платформою «Громада у смартфоні» ГУРТ змістовно доповнив фестиваль завдяки обговоренню важливих тем», – відзначила голова правління Благодійного фонду «Восток СОС» та організаторка Фестивалю думок у Сєвєродонецьку Юлія Кішенко.

Фестиваль у Сєвєродонецьку став вже другим місцем, яке відвідала платформа «Громада у смартфоні». Ознайомитися з графіком проведення інших фестивалів, на яких ви зможете долучитися до дискусій, можна за посиланням. Наступний Фестиваль думок відбудеться вже 14 вересня у Полтаві, організатори якого долучилися до обговорення питань діджиталізації у Сєвєродонецьку.

«Спостерігаючи становлення громадянського суспільства, розумію, що нам не вистачає майданчиків, де ми б могли обговорювати проблеми, які нас хвилюють, і комунікувати з людьми, які дотримуються інших поглядів. Часто ми не готові вступати в аргументоване обговорення, ми не готові міняти точку зору, і через це важко прийти до якогось спільного рішення. Власне тому ми вирішили організувати Фестиваль думок у Полтаві як місце продуктивного діалогу громади», – прокоментувала голова Полтавської філії Суспільної служби України Ганна Кіященко.

Обговорення на платформі завершилися дискусією про цифрові права та безпеку за участю юристів, представників громадських організацій «Українська рада біженців», «Громадська платформа», БФ «Восток СОС». Найгострішим виявилося обговорення захисту персональних даних. Як виявилося, низька правова свідомість перешкоджає ефективному захисту цифрових прав.

Після дискусій жителі Сєвєродонецька зібралися на флешмоб «Збери свою громаду», впродовж якого зібрали символ свого міста із безлічі фрагментів малюнка.

Платформу «Громада у смартфоні» організовано за підтримки Швеції, Чорноморського фонду регіонального співробітництва і Міністерства закордонних cправ Естонії.

Минулого року учасники та учасниці ініціативної групи створення Національної мережі ОГС України надихнулися досвідом Естонії, де у невеликому містечку Пайде фестиваль відбувається щороку. А вже в 2019-му спробували використати цей формат для посилення спроможності громад в Україні.

Головна ідея фестивалю думок полягає в тому, щоб дискусії, які тривають у суспільстві, були зосереджені не лише в засобах масової інформації чи майданчиках новітніх медіа, але й відбувалися наживо, а представники громади навчилися слухати один одного на шляху до вирішення спільних проблем. 

«Формат заходу дуже класний, адже дозволяє залучати якомога більше людей до обговорень актуальних питань. Важливо проводити подібні заходи в районних центрах, маленьких містечках, аби представники невеликих громад могли висловитися та обговорити проблеми, які їх хвилюють», – прокоментував завідувач кафедри політичних наук Українського католицького університету Юрій Підлісний.

На Фестивалі думок у Стрию обговорення тривало навколо трьох тематичних локацій для проведення дискусій: «Молодь у державотворенні», «Суспільство та комунікація» та «Громада у смартфоні».

«Мені сподобалося, що на Фестивалі у Стрию було багато молоді, яка активно долучалася до дискусій. Саме вони – творці нашого сьогодення і майбутнього, тому дуже важливо, щоб фундаментальне розуміння, як, наприклад, ролі жінок у політиці, так і того, як користуватися електронними сервісами, що створюють комфорт для містян, формувалося в молодому віці», – зазначила виконавча директорка Волинського інституту права Ірина Гайдучик.

На Фестивалі думок у Стрию Ресурсний центр ГУРТ уперше презентував майданчик для обговорення спроможності громад відповідати викликам цифрового світу – платформу «Громада у смартфоні», що об’єднала експертів із цифрової безпеки, представників громади та неурядових організацій, які обговорили кібербезпеку, відкриті дані та розвиток інструментів електронного урядування як запоруку розвитку громади.

«Назва платформи «Громада в смартфоні» відображає трендові речі, які зараз активно обговорюють та впроваджують. Мені сподобалася можливість зустрітися, обмінятися ідеями, висловитися на ту чи іншу тему. Однак важливо, щоб після дискусій був результат. Якщо ми говоримо, наприклад, про громаду в смартфоні, то для міста Стрий це дуже важлива тема. Тут має бути політична воля органів влади на впровадження інструментів електродної демократії та обізнаність містян щодо того, як вони можуть впливати на прийняття рішень тощо. Сьогодні ми говорили, що, на жаль, наявні інструменти е-демократії не є ефективними в Стрию. Однак на Фестивалі я зустріла потенційних однодумців, і ми поспілкувалися про те, як можна зробити місто кращим»,  – розповіла учасниця дискусії про цифрову трансформацію громади Софія Сакалош.

Майданчик «Громада у смартфоні» відкрили дискусією «Дані міст: як відкриті дані можуть служити мешканцям громади», яка супроводжувалася активним обговоренням. Актуальності дискусії додав той факт, що Стрий зараз посідає останні місця в рейтингу прозорості міст за версією Transparency International Україна.

«Важливо, що місцем проведення Фестивалю став Стрий – місто, де е-послуги ще не достатньо розвинені. Впровадження відкритих даних актуальне для громади будь-якого розміру. Наприклад, для ОТГ – це нова сфера. Для цього у них є всі інструменти, вже напрацьовані досвідом інших міст. «Новим гравцям» доступно багато ресурсів та інструментів: як публікувати інформацію, як її збирати тощо. Відкриті дані можна розглядати і з точки зору прозорості та відкритості, і з точки зору розгортання нових сервісів. Сподіваюся, містяни, які долучилися до дискусій, будуть активніше впливати на місцеву владу щодо оприлюднення відкритих даних», – зазначила заступниця директора Львівського комунального підприємства «Міський центр ІТ» та керівниця сектору відкритих даних Олена Гунько.

Фестиваль думок став майданчиком, де представники різних сфер діяльності змогли поспілкуватися між собою, поставити запитання експертам із різних галузей, висловити власну думку та зробити перший крок до діалогу.

«Людям треба дати можливість поговорити, висловитися. Думаю, Фестиваль у Стрию довів, що містяни готові до дискусій, готові транслювати свої думки й чути інших», – прокоментував учасник з Калуша Юрій Іляш.

Можливості дискусій обмежувало лише два правила: повага до співрозмовника, навіть якщо погляди кардинально відрізняються, та пропозиція рішення, а не просто критика.

«Мені особливо сподобалося, що наприкінці дискусії учасники дійшли до думки, що громадянське суспільство є тим важливим драйвером, який стимулює використання владою відкритих даних та інструментів прозорості на благо громадян», – прокоментувала координаторка проекту «Прозорі міста» Transparency International Україна Катерина Цибенко.

Всі учасники на платформі «Громада у смартфоні» долучилися до онлайн-опитування щодо е-послуг для громади, відкрити даних і кібербезпеки.

Завершила роботу майданчику дискусія щодо цифрової безпеки і цифрових прав громадян за участі експерта Школи цифрової безпеки DSS 380 Павла Бєлоусова та координатора напряму дигітальної освіти громадської організації «Інша освіта» Сергія Никонорова.

Фестиваль відвідали не лише стрийці, а й жителі інших громад Львівщини, які поділилися під час заходу власним досвідом.

«Зараз питання цифрової трансформації громади стоїть дуже актуально. Багато міст просунулися в цьому, і я хотів почути, як в них працюють е-сервіси. Тут я дізнався про те, як відбувається цифрова трансформація у Стрию, Давидові (село у Львівській області, – ред.) та Вінниці. Зі свого досвіду можу сказати, що інструменти е-врядування дозволяють краще залучити громадян до розвитку міста. В Дрогобичі починали з дуже простих речей, але нам вдалося розвинути чимало електронних сервісів», – поділився враженнями старший менеджер комунальної установи «Інститут міста Дрогобича» Юрій Яцьків.

Фестиваль в Стрию став першим у низці заходів, які зберуть громади з різних куточків країни для обговорення проблем розвитку у відкритому форматі. Ознайомитися з графіком проведення фестивалів можна за посиланням.

«Для мене Фестиваль думок – це можливість на одному майданчику зібрати усіх, кому не байдуже, як розвиватиметься місто, регіон та країна. Можливість навчитися слухати, чути та аналізувати. У швидкому інформаційному потоці ми не завжди маємо змогу не лише отримувати інформацію, а й аналізувати її. Фестиваль думок, який відбуватиметься у Луцьку 29 вересня, – це можливість обрати тему, яка турбує найбільше, прийти на Іподром (місце проведення Фестивалю у Луцьку, – ред.), знайти однодумців та разом зрозуміти, що ми можемо робити, як реагувати на виклики та сприяти розвитку свого будинку, вулиці, міста, регіону та країни», – наголосила виконавча директорка Волинського інституту права та організаторка Фестивалю думок у Луцьку Ірина Гайдучик.

Завершився Фестиваль думок у Стрию флешмобом «Збери свою громаду». Під час якого учасники дискусій збирали символ свого міста із безлічі фрагментів малюнка з метою інформування про важливість участі кожного у розвитку своєї громади.

Фестивалі думок організовано за підтримки Швеції, Чорноморського фонду регіонального співробітництва і Міністерства закордонних cправ Естонії.

– Адело, назвіть, будь ласка, основні віхи розвитку FOND.

– Румунська платформа неурядових організацій розвитку (FOND) створена в 2006-му й офіційно зареєстрована навесні 2007 року. Її мета полягала в наданні румунським НУО, зацікавленим в активізації співпраці у сфері розвитку, єдиного голосу. Це стало частиною національної політики з приєднання Румунії до Європейського Союзу та її переходу від країни-реципієнта / країни-партнера до статусу країни-донора.

Основними етапами розвитку Платформи були: розширення партнерства із Міністерством закордонних справ Румунії, що завершилося підписанням протоколу про співпрацю у 2013 році; приєднання до європейських і міжнародних мереж неурядових організацій, наприклад, до Європейської конфедерації неурядових організацій із питань розвитку та допомоги (CONCORD) в 2011 році; розвиток брендових для Платформи ініціатив і проектів, зокрема Чорноморського форуму НУО; та розбудова організаційної спроможності – зараз виконавча команда FOND нараховує дев’ять працівників.

– Яка місія, основні завдання і цінності FOND?

– Місія FOND полягає у підтримці розробки й реалізації послідовної та ефективної політики Румунії у сфері міжнародної співпраці, що стосується надання гуманітарної допомоги для підвищення спроможності організацій-членів шляхом реалізації проектів і конкретних програм, створення мереж, проведення тренінгів, досліджень, адвокаційної діяльності тощо.

Основними завданнями платформи є представлення інтересів її членів на національному та міжнародному рівнях, нарощення потенціалу, створення можливостей для партнерства, надання експертних знань і розробка політики співробітництва у сфері розвитку.

Цінності FOND відображаються у нашій візії: світ, в якому Румунія бере активну участь у міжнародній діяльності в сфері розвитку, діє солідарно та сприяє рівним можливостям для всіх країн.

– Яка структура управління Платформи?

– Головним органом управління є Генеральна Асамблея членів, які збираються раз на рік для затвердження річних звітів і планів діяльності, а також інших стратегічних документів і рішень. Між засіданнями Генеральної Асамблеї організації-члени представлені Радою, яка складається з семи учасників (обираються кожні три роки), включаючи президента і віце-президента. Повсякденна діяльність Платформи здійснюється виконавчою командою, координованою виконавчим директором, що діє під наглядом Правління.

– Як вам вдалося створити ефективну мережу НУО та підтримувати її діяльність?

– Основним елементом, який сприяв ефективному функціонуванню мережі, було активне залучення всіх членів, особливо Ради, до створення стабільної організаційної структури, рівних можливостей для всіх членів і закріплення Платформи в регіональних і міжнародних мережах неурядових організацій, а також її видимість і залучення ресурсів.

– Хто і як може стати членом FOND?

– Членом FOND може стати будь-яка румунська організація, доки вона не є політично афілійованою та має досвід або зацікавлена в розбудові свого потенціалу для активної участі в міжнародному співробітництві з розвитку. За приєднання нових членів голосує Рада.

– Які ваші ключові досягнення?

– На мою думку, головним досягненням є сталий розвиток Платформи, що дозволяє успішно долати кризові моменти й адаптуватися відповідно до потреб членів і тих, хто отримує вигоду від проектів Платформи. Дуже важливо підтримувати процеси моніторингу й оцінки діяльності Платформи, а також заохочувати культуру зворотного зв’язку й партнерства.

– Якими проектами ви пишаєтеся найбільше?

– Ми дуже пишаємося нашим щорічним Чорноморським форумом НУО, який вперше відбувся в 2008 році. Спочатку його метою було сприяння розбудові простору для НУО з Чорноморського регіону задля реалізації спільних проектів. З часом ми зрозуміли, що Форум має потенціал для створення регіональних тематичних мереж, виводячи на вищий рівень пріоритетні питання, що стосуються всіх НУО, які беруть участь у нашому щорічному заході. Ми організовували Форум у різних країнах Чорного моря, наприклад, в Україні (2014), Грузії (2015), Болгарії (2016) та Республіці Молдова (2017). Минулорічний Форум відбувся в Брюсселі, аби підвищити видимість НУО з Чорноморського регіону, особливо в нинішньому контексті, коли Румунія бере на себе головування в Раді Європейського Союзу в першій половині 2019 року.

– Хто фінансує FOND? Наскільки важко знайти ресурси для розвитку організації та забезпечення програмної діяльності?

– Платформа реалізовувала проекти, що фінансувалися різними донорами, зокрема Міністерством закордонних справ Румунії, Європейською Комісією та інші дрібнішими організаціями, включаючи міжнародні мережі НУО. FOND також отримує членські внески, але вони досить незначні й не дають змоги охопити основні види діяльності Платформи. Особливо важко знайти джерела фінансування для проектів, де важко продемонструвати негайний вплив і миттєві результати. Тому для нас важливо підкреслювати актуальність Платформи для членів і її цінність у галузях, із якими працює мережа.

– Із якими організаціями співпрацює FOND на міжнародному рівні?

– Як я вже згадувала, на європейському рівні FOND є членом CONCORD, і з вересня 2018-го у нас є представник в раді цієї європейської конфедерації. Крім того, ми – партнери різних регіональних проектів із залученням аналогічних національних мереж із Центральної та Східної Європи, зокрема Чехії, Польщі, Угорщини, Словаччини та Словенії. На міжнародному рівні FOND бере активну участь у Міжнародному форумі національних платформ (Forus) та CIVICUS, а також координує роботу регіонального секретаріату Європейського регіону в рамках партнерства ОГС з питань ефективності розвитку (CPDE).

– Які основні виклики для FOND є зараз? Як ви намагаєтеся їх подолати?

– Головною проблемою для FOND є підвищення стійкості, особливо в умовах непередбачуваності та звуження простору для НУО. FOND мусить адаптуватися, але відповідати потребами своїх членів. Для цього важливо сприяти чесному діалогу, що стосується принципових питань, і вивчати очікування. Наприклад, зараз ми перебуваємо в процесі оцінки впливу FOND за перші десять років існування.

– Як забезпечити стійкість організації? Поділіться власним рецептом.

– Дуже важливо піклуватися про своїх людей, адже найбільший капітал НУО – це саме люди. А з точки зору фінансів завжди намагайтеся диверсифікувати джерела фінансування і не залежати від одного основного.

– Що б Ви порадили українським НУО?

– Для неурядових організацій надважливо працювати разом як на національному, так і на регіональному / міжнародному рівні, підтримувати один одного у виявленні та вирішенні проблем, зміцнювати свою підзвітність і прозорість, досліджувати потенційні партнерства. Зосередьтеся на розбудові сталості та стійкості сектору.

Зображення зі сторінки FOND у Facebook

Методиками організації подібних мереж організацій громадянського суспільства ділилися виконавча директорка Румунської платформи громадських організацій (FOND) Адела Русу та міжнародна консультантка із розвитку організацій, членкиня правління європейської мережі громадських організацій CONCORD Олівія Бачіу, які підготували навчальну програму для учасників тренінгу.

«У нинішньому складному й нестабільному контексті важливо, щоб НУО об’єднувалися в мережі чи коаліції, аби забезпечити сприятливе середовище для громадянського суспільства, де вони можуть здійснювати свою діяльність і представляти громади за допомогою єдиного сильного голосу. Але ефективна співпраця в мережі процвітатиме лише за умови взаємної поваги та довіри», – зауважила директорка Румунської платформи громадських організацій (FOND) Адела Русу.

На тренінгу учасники й учасниці дискутували, як розбудувати колаборативну мережу на місцевому рівні та якими будуть основні кроки й можливі перешкоди на цьому шляху.

«Такі тренінги дуже корисні для тих, хто хоче подивитися на свою діяльність зі сторони. Тренери дали можливість зрозуміти, що лише гуртуючись ми можемо досягнути результатів. На жаль, досить часто представникам ОГС не вистачає часу і бажання мережуватися. Ми звикли працювати в своєму колі, зі своїми цільовими групами, хоча в усіх одна мета – зміни на краще. Ми будемо просувати ідею мережування на Волині й сподіваємося знайти точки перетину між представниками неурядових організацій», – відзначила виконавча директорка Волинського інституту права Ірина Гайдучик.

Наслідком інтенсивної дводенної роботи став план дій зі створення й функціонування місцевих мереж для регіонів, створений учасниками й учасницями за менторської підтримки тренерів.

«Ми наблизилися до фінальної стадії, коли в декількох областях будуть створені й почнуть працювати місцеві мережі. В Україні подібних мереж ще не існує. Тож це буде абсолютно нове явище для нас. Ми прагнемо залучити якомога більше партнерів, і я впевнений, що це дасть найкращі результати. Під час розробки стратегії функціонування мережі в Дніпрі ми зупинилися на міжсекторальній співпраці, оскільки це посилить спроможність кожної з організацій-учасниць та зміцнить громадянське суспільства в регіоні», – прокоментував керівник Дніпропетровського обласного відділення ВГО КВУ Станіслав Жолудєв.

Тренінг «Розбудова колаборативних мереж ОГС» став важливим етапом у тривалому пошуку можливостей для створення мережі організацій громадянського суспільства в Україні.

Нагадаємо, впродовж 2016-2017 років Ресурсний центр ГУРТ ініціював всеукраїнське обговорення можливості створення національної мережі ОГС у партнерстві з Мережею ОГС Естонії (NENO). Наприкінці 2017 року відбулася конференція «Пошук майбутнього національної мережі ОГС України», яка об’єднала більше 80 учасників із України, а також гостей з-за кордону, й ще раз підтвердила затребуваність ідеї мережування та посилення співпраці в середовищі ОГС. Із напрацюваннями учасників конференції ви можете ознайомитися за посиланням.

У довгостроковій перспективі розвиток мережування дозволить українському громадянському суспільству стати паритетним учасником діалогу з органами центральної та місцевої влади, а також національними та міжнародними донорськими організаціями.

• Мережа організацій громадянського суспільства України може бути важливим каналом горизонтальної комунікації та механізмом впровадження інновацій. Мережа підвищить спроможність окремих організацій, що до неї входять, допоможе впливати на владу, донорів і суспільство. Мережа підсилить кожного з учасників та відкриє можливості для зростання та збільшення ефективності. Мережа дозволить українському громадянському суспільству стати паритетним учасником діалогу з органами центральної та місцевої влади, а також національними та міжнародними донорськими організаціями.

Фасилітатором зустрічі виступив Джо Тьопфер, консультант із розвитку організацій та менеджменту. Робота на конференції проводилася за його методикою: формат передбачав аналіз минулого та сьогодення і пошук майбутнього, учасники працювали в малих групах та робили загальні презентації, дискутували та продукували ідеї. Впродовж трьох днів гості конференції мали змогу познайомитися та поспілкуватися, як в робочих групах, так і особисто. І в підсумку – розробити спільне бачення національної мережі організацій громадянського суспільства в Україні.

На початку першого дня конференції учасники сфокусувалися на минулому (від 2000 року до сьогодення): згадували як особистий досвід, так і важливі події в Україні і світі. Результатом роботи стало велике «панно», на яке вписали Обаму і Трампа, 11 вересня і кризу 2008 року, «Кучму геть» і війну Росії з Грузією, розширення Європейського Союзу і війну України з Росією.

Після того, як учасники проговорили результати аналізу минулого громадянського суспільства в Україні та впливу глобальних факторів, вони перейшли до сучасності. Наступним завданням учасників було у форматі «мозкового штурму» згадати актуальні суспільні тенденції, що впливають на формування національної мережі ОГС України, та визначити їхню спрямованість та важливість. «Мапа роздумів» явила собою результат загальної інтелектуальної співпраці учасників.

Впродовж другого дня учасники продовжили аналізувати сьогодення і розмірковували, як тенденції, які вони вчора визначили, пов’язані з діяльністю їхніх ОГС. Далі учасники продовжили роздуми над своєю роботою в аспекті досягнень та недоліків. Як з’ясувалося, представники ОГС пишаються довірою до них, результатами власної діяльності, наполегливістю, волонтерством, досвідом, наявністю зв’язків. Але їм було прикро через те, що співпраця з владою проблематична, суспільство пасивне, реформи неефективні, управлінці ГО недостатньо кваліфіковані та професійні. Також присутні згадали, що: в їхній діяльності багато звітності, вона забюрократизована, існує проблема формального підходу до виконання проектів, корумпованості ГО, невідповідності їхньої діяльності реальним потребам суспільства, тому інколи мобільні волонтерські ініціативи бувають ефективнішими, ніж “старі” інституціалізовані організації.

Завершивши аналіз, гості конференції перейшли до власне формування сценаріїв майбутнього. Цим вони займалися і в останній, третій, день події. Пошук бажаних сценаріїв розбудови національної мережі ОГС в Україні відбувався зокрема і в креативній формі: учасникам запропонували уявити, що на календарі 30 листопада 2020 року, і всі їхні мрії втілені в життя. Останнім кроком було узгодити шляхом колективної роботи всі бажані сценарії та викласти підсумки у формі реальних дій: що зробити, з чиєю допомогою і в які терміни.

Окрім оформлення результатів інтелектуальної праці представників ОГС в певні підсумки напрацювань у документованій формі, одним з ефектів заходу стала самоорганізація учасників, які створили власний віртуальний мережевий простір для знайомства, обміну думками та співробітництва. І в якому, можливо, будуть взаємодіяти й надалі. Ресурсний центр ГУРТ, як організатор, успішно виконав свою роль мережевого агента та драйвера створення простору для взаємодії, платформи для комунікації лідерів ОГС України.

Думки і коментарі учасників та організаторів конференції:

Богдан Маслич, виконавчий директор Ресурсного центру ГУРТ: РЦ ГУРТ не прагне когось «усиновити» або очолити. Нам потрібна мережа ОГС, щоби брати в ній участь, а не «сісти» на неї зверху. У нас є стратегічний план, і там є такий пункт – «посилення впливу організацій громадянського суспільства в Україні». І ми щиро вважаємо, що така мережа – це інструмент для реалізації цього пріоритету. Те, що напланували впродовж конференції учасники – це не наше, ми не присвоюємо це собі і не візьмемо за це відповідальність. Але ми з радістю готові надати всі доступні нам активи, щоби ваші благі плани здійснилися.

Василь Романюк, посольство Швеції в Україні, координатор проектів співробітництва: Майбутнє національної мережі ОГС в Україні повинно базуватися на засадничих принципах дотримання прав людини, на тій філософії та цінностях, які зокрема намагається просувати Швеція. Це – недискримінація, рівна участь, прозорість та підзвітність. До усіх процесів прийняття рішень повинні бути залучені всі члени суспільства: і старе покоління, і молоде, і вразливі верстви населення, і меншини, незалежно від їхнього економічного чи соціального статусу, освіти тощо. Прийняття рішень, прозорість витрат, формування концепцій, ідей – все це повинно бути предметом публічного обговорення, дискусій. Експертне середовище може казати, що знає краще як зробити, але почути потреби і голос кожного є важливим для всеохоплюючого процесу. Також необхідним є звітування перед цільовою аудиторією, стейкхолдерами, громадою, суспільством. Тобто: нікого не виключаємо, всіх включаємо, чуємо та звітуємося. Це універсальний правозахисний підхід.

Катерина Данілова, представниця Мережі ОГС Естонії (NENO): Мені подобається те, що тут, на конференції, представлені різні думки: і критика, і аргументована критика, і заперечення. Учасники не говорять однакові речі. А також те, що відбувається пошук не тимчасового компромісу, а справжнього рішення. Бо компроміси на довгих дистанціях не діють. А треба випрацювати такі рішення щодо розвитку ОГС, які би задовольнили усіх.

Павло Худ, директор Школи журналістики Українського Католицького Університету (УКУ): Дуже важливо, що люди зійшлися разом і створилася атмосфера, коли вони між собою взаємодіють. Сьогодні ГУРТ виступив цією об’єднуючою ланкою. ГУРТ не каже що робити і як робити, але він допомагає людям спілкуватися. Зрозуміло, що коли подія закінчиться, люди втратять це фізичне відчуття присутності один одного і не будуть активно взаємодіяти. Почасти люди живуть і працюють паралельно, а важливо, щоби був хтось, хто допоможе їм перетнутися. Повинен бути той, хто спонукає до взаємодії. Ми повинні бути в мережі, і завдання ГУРТа, як мережевого агента, допомагати ОГС взаємодіяти.

Іван Харченко, голова правління ГО «Пролісок-Бердянськ»: Громадським організаціям однозначно потрібно об’єднуватися в мережу. Бо ми вже багато років про це говоримо, і можемо ще стільки ж розмовляти. Мережа буде підвищувати спроможність окремих організацій, що до неї входять, впливати на владу, на донорів і на суспільство в цілому. Єдине питання – як це має бути, чи юридично оформлена організація, чи якось інакше. Юридично оформлена буде «зрозумілішою» для донорів і влади, з нею легше співпрацювати. Але можна створити і горизонтальну структуру, як нам розповіли в Естонії, за принципом «морської зірки». Коли, наприклад об’єднуються три найсильніші організації, а в них уже є свої локальні партнери і так далі. Також важливе питання репутації. Щоб організації, які входять до цієї мережі, не були «одноденними», щоб в них був досвід роботи. Тут організаційна структура може заважати, оскільки при підписанні меморандуму про співпрацю або іншого офіційного договору буде складно вивести зі складу об’єднання організацію, що не виправдала довіру. У разі відсутності офіційно закріпленої структури це зробити простіше. Ще одна загроза – це співпадіння з регіональною структурою. Наприклад, якщо є обласні осередки і є районні, то обласні будуть домінувати. І тут два варіанти – або зруйнувати цю регіональну структуру, або очолити її. І знову наголошую, що важливою є репутація. Якщо є в регіоні організація, якій довіряють, то з нею захочуть об’єднуватися інші. А якщо буде якась організація, яка не захоче чи буде проти, – будь ласка, створюйте свою мережу.

Ганна Кіященко, голова Полтавської філії Суспільної служби України: Я вже давно беру участь у цьому проекті, їздила з ініціативною групою до Естонії для отримання досвіду створення такої мережі. Вважаю, що дуже важливо бачити одне одного на таких заходах, дізнаватися, хто чим займатися, щоб потім залучати одне одного до різних проектів. Мені здається, що треба створити декілька мереж чи асоціацій. І щоб вони об’єднувалися для вирішення певних суспільних проблем, об’єднувалися спільною метою, коли треба щось зробити. Це такий проблемно-орієнтований підхід. Ми намагалися щось подібне зробити серед організацій Полтавської області, а якщо це буде всеукраїнська мережа – то це матиме більше впливу.

Станіслав Жолудєв, ВГО «Комітет виборців України”, голова правління: Важливість створення мережі ОГС для мене зрозуміла вже давно, я був учасником ініціативної групи ще в 2006 році. Але, на жаль, у нас громадські організації (як і партії) – «лідерського типу», кожен носиться із своєю «самістю». Частково це виправдано, багато хто є експертами в тих питаннях, якими вони займаються. Але коли мова йде про об’єднання, починається перетягування ковдри. Люди вдаються у такі деталі, які на даному етапі не актуальні: хто буде отримувати кошти, яких ще немає, хто буде їх розподіляти, якими сферами діяльності будемо займатися. Потрібно, аби відбувся переламний момент, аби усі припинили бачити лише своє і відкрилися. Але не всі спроможні сприймати нову інформацію. Як влучно хтось помітив, сьогодні тут зібралася вікова група +/- 40 років, а молоді тут немає. Тут представлений такий віковий зріз, який стереотипно мислить, перебуває в полоні певних ідей, важко сприймає зміни. Ми говоримо про майбутнє без молоді. Звісно, в плані концепції, загальної організації – молодь цього не зробить, Ми повинні дати їм готову діючу модель, працюючий механізм, але впроваджувати все це повинні ті, хто прийде за нами.

Захід проходив у рамках проекту «ТрансФормуй ГУРТ!», що реалізується Ресурсним центром ГУРТ у партнерстві з Мережею організацій громадянського суспільства Естонії (NENO) за фінансової підтримки Міністерства закордонних справ Естонії.

Своїм досвідом поділилися експерти NENO Катерина Данілова та Тоомас Роолайд. До заходів у двох містах долучилися понад 50 очільників і менеджерів провідних громадських організацій.

Учасники розглядали три блоки тем, кожен із яких супроводжувався прикладами з естонського досвіду аналогічної діяльності. Завдяки інтерактивним вправам активісти змогли глибше й детальніше попрацювати з темою.

Лідери ОГС дискутували щодо того, в якому напрямку має розвиватися громадянське суспільство України і що йому для цього потрібно, які інструменти доречно використовувати для досягнення кращих результатів, як налагоджувати співпрацю між організаціями. Під час дискусій учасники наводили приклади з роботи власних ОГС та розмірковували над тим, як можна застосовувати здобутки.

Ірина Гайдучик, голова ОМГО «Волинський Інститут Права» з Луцька, поділилася своїми висновками: «Українська та естонська моделі громадянського суспільства різні. Але модель роботи наших естонських колег можна взяти за основу. Наш громадський сектор треба ще розвивати. Естонські організації не конкурують між собою, і це треба взяти на озброєння. Українські організації здебільшого ще не готові ділитися владою, повноваженнями і фінансами. Тренери розповіли нам, як зробити так, щоб організації, які мають більший досвід, навчили тих, хто хоче працювати, але потребує підтримки. Цікаво було б створити модель на регіональному рівні і подивитися, як це функціонує. А національний рівень – це те, до чого нам треба йти».

Думками щодо становища та подальшої трансформації громадянського суспільства проділився Руслан Костюкевич, координатор проектів ГО «Регіональний центр євроінтеграційних проектів» з Рівного: «Громадський сектор України активно розвивається з 2014 року, але шляхи цього розвитку неоднорідні. Ми маємо запозичувати позитивний досвід того, як це відбувалося в інших країнах. Притому потрібно аналізувати, які інструменти виявляться доречними саме в наших умовах. На мою думку, консолідація громадського сектора має бути тематичною, тобто організаціям варто об’єднуватися відповідно до своїх завдань та інтересів».

Андрій Карпенко, член правління ГО «Центр культури та розвитку «Горизонт» з Полтави, зазначив, що тренінг був динамічним і змістовним: «Ми зацікавлені у членстві в мережі ОГС, яка має створитися для побудови потужного громадського руху і зможе вести конструктивний діалог із владою та допомагати в нових громадських ініціативах. З досвіду естонських колег в українських реаліях можна використати модель мережі, принципи спрощення документообігу, засади співпраці з донорами та представниками місцевого врядування».

Проте, на думку учасників, у нас існує й низка перешкод для такої діяльності. Ірина Фоменко, голова правління ГО «Фонд «Професійний розвиток Харкова», яка у 2016 році в рамках проекту була з навчальним візитом в Естонії, зазначила, що українським організаціям усе ще не вистачає потреби об’єднуватися. Таку потребу слід створювати.

Цікавими були спостереження тренерів. Катерина Данілова, експерт з комунікацій, представниця Мережі організацій громадянського суспільства Естонії, відзначила: «Запрошені на тренінги учасники виявилися дуже різними – у підходах, які вони використовують, у стилях управління організаціями, а також у своєму баченні майбутнього України. Що їх об’єднує? Передусім незадоволення контактами з владою – на рівні систематичності, чесності владних структур. Також відчувається незадоволення тим, що різним організаціям важко приходити до єдиної думки, коли треба звертатися до цих структур. А ще цих людей єднає енергійність і готовність боротися. Якщо говорити про регіональні відмінності, то зі сторони можу сказати, що їх у вас не так багато, як вам може здаватися».

«Відчувається, що люди тут давно й систематично працюють, – зазначив Тоомас Роолайд, консультант зі стратегічного розвитку неприбуткових організацій, представник Мережі NENO. – Вони по-справжньому розуміють свою цільову групу, знають різні підходи, як можна цій групі допомогти. Але разом з тим люди працюють з великими емоційними очікуваннями, і тут важливо, аби вони не «вигорали», адже процеси в третьому секторі є дуже тривалими і результати вимагають часу. Також потрібно вміти зосереджувати увагу. Коли хочеться багато чого зробити – втрачається фокус. А цього не має відбуватися».

– Пані Ірино, як у Вас виникла ідея долучитися до проекту «ТрансФормуй ГУРТ»?

– Під час роботи ГО «Фонд «Професійний розвиток Харкова» над сприянням працевлаштуванню ВПО у 2014-15 роках ми активно співпрацювали із службою зайнятості та багатьма НГО, які також надавали допомогу соціально вразливим верствам населення. Більшість із них розуміли – разом ми зробимо більше для людей, доповнюючи послуги один одного. І ми робили.

Але ж були й досить «закриті» організації. Тому мене бентежила ідея продуктивної співпраці – адже ми існуємо для покращення рівня та умов життя українців. Деякі напрями допомоги ВПО досить добре координувалися. Наприклад, кластери ЮНІСЕФ допомагають не дублювати НГО функції та уникати «білих плям», якими не займається ніхто. В галузі працевлаштування та багатьох інших такого організатора або інформаційного центру не було.

– Якими були Ваші очікування від навчального візиту до Естонії в листопаді 2016 року?

– Очікування досить очевидні: Естонія вже пройшла немалий шлях у становленні громадянського суспільства. Зважаючи на їхній досвід, ми можемо не гаяти часу на помилки, а використовувати лише успішні моделі. Є, на жаль, розбіжності у менталітеті європейських громадян, якими, без сумніву, є естонці, та українців. Тому кожен досвід треба осмислювати, можливо, трансформувати, а головне – втілювати.

– Розкажіть про громадський сектор Естонії. Чи відрізняється він від українського? Якщо так, то чим саме?

– Громадський сектор Естонії вже пройшов ті етапи, про які ми лише замислюємося. Вони насправді впливають на владу. Про їхню діяльність та успіхи дійсно знають пересічні громадяни. В той же час багато проблем є спільними та не вирішуються за короткий термін 20-25 років. Україна сьогодні має інституційну та фінансову підтримку з боку міжнародних організацій, а допомога громад здебільшого волонтерська, і це дуже невеликий відсоток населення. В Естонії навпаки – етап активної міжнародної допомоги вже позаду; громадські організації існують завдяки участі громади, в тому числі фінансової.

– Розкажіть про досвід функціонування мережі організацій громадянського суспільства в Естонії. Яку роль відіграє така мережа?

– Головна, на мій погляд, роль мережі в тому, що вона є справжнім провайдером та авторитетним представником громадської думки, посередником між владою та громадськістю, який відстоює інтереси громади. Це результат величезної роботи, яка керується принципами прозорості, підзвітності, залучення громадян та активного використання ІКТ.

– Що Вас найбільше здивувало або запам’яталося під час цього навчального візиту?

– Дві зовсім різні речі вразили мене найбільше. Перша – це добровільні об’єднання пересічних естонців, що разом із державною службою гасять пожежі. Вони об’єднуються. Вони співпрацюють з державою. Держава є замовником послуг цих ГО. І держава економить кошти платників податків, тому що такий аутсорсинг є набагато дешевшим, ніж утримання пожежної команди на кожному хуторі. А головне – це дуже злагоджена та результативна співпраця: пожежі гасять.

І друге, що дійсно справило на мене враження, – це зустріч із колишньою міністеркою реформ Лійєю Ханні, а нині радницею президента, яка працює в звичайному open–office ГО «E–governance academy» та насправді робить владу прозорішою. Послідовними є кроки Естонії на шляху до справжньої е-демократії: on–line голосування, контроль виконання петицій громадян, діюча система доступу до публічної інформації та, як наслідок, дуже високий рівень довіри.

– Як Ви гадаєте, чи можуть українські громадські організації скористатися досвідом іноземних колег? Якщо так, то яким саме?

– Досвід об’єднання заради створення реально діючої демократії є найціннішим для України. Саме для усвідомлення того, як уряд повинен працювати на громадян, на розвиток країни, а громада – впливати на уряд, на мій погляд, й існують такі навчальні візити. А головне – для аналізу та впровадження успішного досвіду.

– На Вашу думку, що може завадити українським громадським організаціям ефективно співпрацювати?

– Є дві основні перешкоди до справжнього об’єднання зусиль українських ГО. Перша – це недостатня поінформованість щодо переваг співпраці, відсутність бачення перспективи на особистому та державному рівнях. У когось є негативний досвід спроб співпраці, в когось – упереджене ставлення. Другий бар’єр – це конкуренція за ресурси, і далеко не тільки за фінансові. Конкурують ідеї в заявках на гранти; конкурують організації за волонтерські сили – адже багато людей перегоріло, «надірвалося», розчарувалося; хтось конкурує за визнання. Зазвичай конкуренція – це добре, але в нашому випадку призводить до небажання ділитися ідеями чи ресурсами.

– Як Ви вважаєте, що може дати українському суспільству об’єднання громадських організацій у мережу?

– Доки українські ГО працюватимуть відокремлено одна від одної, ми не можемо навіть мріяти про розбудову справжнього громадянського суспільства. Акумулювати і доносити до влади громадську думку, відстоювати інтереси громадян/громад, контролювати діяльність або бездіяльність влади та впливати на неї – хіба це можуть робити розрізнені організації, що лише конкурують між собою за змогу отримати грантові кошти?

Усі зацікавлені в розбудові громадянського суспільства України могли послухати фахівця з Естонії Івана Лаврентьєва, який має великий досвід роботи в цій сфері, адже протягом п’яти років працював у Мережі ОГС Естонії (NENO), де займався питаннями комунікації та програмами розвитку для ГО, а також співпрацював з об’єднаннями некомерційних організацій та активістів в Естонії й інших країнах.

Порівняно з Україною, Естонія значно менша за розміром та чисельністю населення. Однак на 1,3 млн жителів там зареєстровано близько 32 тис. громадських об’єднань (приблизно третина – квартирні або особистісні товариства). Найчастіше діяльність організацій стосується соціальної сфери, культури чи спорту. Крім цього, спікер запропонував до уваги слухачів інформацію про те, як ведеться робота з цими організаціями.

Під час другої частини вебінару спікер запропонував конкретні кейси – учасники мали змогу перейти на сторінки цих ініціатив та організацій і в разі потреби дізнатися додаткову інформацію.

Хоча між реаліями естонського та українського суспільства є відмінності, практика іноземних колег може стати у нагоді представникам вітчизняних ОГС. Відеозапис вебінару дивіться за посиланням.