До обговорення також долучилися членкині ініціативної групи створення Національної мережі ОГС – виконавча директорка Обласної молодіжної громадської організації «Волинський Інститут Права» Ірина Гайдучик та голова Полтавської філії Суспільної служби України Ганна Кіященко. Вони поділилися власним досвідом реагування на потреби громади в умовах пандемії, а також розповіли про варіанти співпраці ОГС і місцевої влади в локальній перспективі.

Зустріч модерував виконавчий директор Ресурсного центру ГУРТ Богдан Маслич. Учасники вебінару спільно напрацьовували рекомендації щодо того, як ОГС залучати населення у час фізичного дистанціювання.

За результатами онлайн-зустрічі можна виокремити такі основні тези:

• – ­­­­органи місцевого самоврядування зараз налаштовані на комунікацію та співпрацю, тож ОГС слід цим скористатися
• – організації громадянського суспільства мусять займати проактивну позицію і подавати пропозиції співпраці місцевій владі
• – роль ОГС у поточній ситуації змінюється: вони можуть відігравати роль не лише «сторожового пса», а й партнера, наприклад, забезпечувати розвезення продуктів харчування людям літнього віку, допомагати з організацією освітнього процесу, надавати соціально-психологічну допомогу сім’ям, які перебувають у складних життєвих обставинах, комунікувати потреби громади, проводити навчання і консультувати ОМС
• – КРИЗА – це МОЖЛИВІСТЬ для справжньої самоорганізації через розвиток відповідальності, самодисципліни населення та появу нових лідерів

Для досягнення цих результатів спікери та учасники напрацювали такі рекомендації:

• – обираючи канали комунікації, потрібно враховувати можливості та навички співрозмовника
• – питання цифрової грамотності і цифрової безпеки (зокрема, безпеки даних) надзвичайно актуальні як для ОМС, так і для ОГС
• – пропозиції співпраці можливо робити офіційними листами та через соціальні мережі особисто керівникам
• – важливо налагодити самоорганізований горизонтальний обмін кращими практиками за принципом «рівний рівному»
• – від соціальної самоорганізації до економічної самоорганізації!

Переглянути чат вебінару можна за посиланням, а сам запис розташований нижче.

Спікеркою вебінару виступила координаторка проектів Ресурсного центру ГУРТ Катерина Полякова. Зокрема, на вебінарі розглянули плюси та мінуси створення Facebook-сторінки. Переваги:

1) міжнародність та унікальна відвідуваність: щодня цю соціальну мережу використовують понад 1 млрд користувачів

2) портрет аудиторії Facebook дуже широкий і охоплює фахівців із багатьох галузей, вік яких коливається від 20 до 50 років

Недоліки:

1) процес залучення користувачів (engagement) на Facebook cтає деталі складнішим

2) органічне охоплення стрімко падає

3) формат Facebook більше нагадує новинну стрічку, ніж соцмережу

Також учасники дізналися, як, для чого та які інструменти використовувати для формування детального опису цільової аудиторії.

Складові успішного посту:

• робіть речення короткими – «подружіться» з крапкою і «посваріться» з комою
• уявіть, що за кожне речення потрібно заплатити
• позбавтеся від слів, які можуть бути незрозумілими вашому користувачу

Приклади інструментів для створення яскравого контенту:

• Boomerang – дозволяє зробити швидку серію фотографій, з якої утворюється коротке відео, схоже на gif
• Canva – сервіс для створення графіки
• Layout – дозволяє користувачам просто і майстерно організувати серію зображень в одне фото
• Text Animation Marker – автоматично генерує 18 можливих анімацій для вашого тексту
• Hyperlapse – додаток для зйомки пришвидшеного відео

Усі зацікавлені у детальному ознайомленні з правилами та інструментами використання Facebook як ефективного інструменту комунікації ОГС можуть переглянути запис вебінару нижче.

Спікером вебінару виступила координаторка проектів Ресурсного центру ГУРТ Катерина Полякова. На вебінарі розглянули процес вибору ІТ-інструментів та програми для вирішення різних завдань проектного менеджменту.

Як вибирати і використовувати найкращі інструменти

• Крок 1: Визначте ваші потреби
• Крок 2: Шукайте альтернативи
• Крок 3: Протестуйте та оцініть рішення відповідно до ваших потреб
• Крок 4: Оцініть витрати
• Крок 5: Розпочніть впровадження

Інструменти для зберігання та спільної роботи з документами

• OneDrive на Office 365 – 1 терабайт на користувача доступний (безкоштовний для НУО)
• GoogleDrive – 15 ГБ безкоштовно
• DropBox – 2 ГБ безкоштовно

Інструменти для візуалізації даних

• Easely
• Canva
• Tableau

Інструменти для командної роботи

• Trello
• Slack
• Microsoft Teams
• Asana

Усі зацікавлені у детальнішому ознайомленні з ІТ-інструменти для керування проектами можуть переглянути запис вебінару нижче.

Влітку 2018 року учасники ініціативної групи зі створення Національної мережі ОГС України відвідали Фестиваль думок в Естонії, що традиційно збирає представників неприбуткового сектору, урядовців, журналістів і просто активних громадян для обговорення різноманітних питань суспільного розвитку. На воркшопі керівники українських ОГС вивчали питання менеджменту заходів такого формату, спираючись на естонський досвід.

Навчання для менеджерів українських ОГС проводила комунікаційна менеджерка Фестивалю думок в Естонії впродовж 2015-2017 років Катерина Данілова: «Формат фестивалю сприяє тому, щоб дискусії, які тривають у суспільстві, були аргументованими й продуктивними, щоб активісти пропонували шляхи вирішення проблем, а люди навчилися слухати один одного. Ми надаємо майданчик, де представники різних сфер діяльності можуть поспілкуватися між собою, поставити запитання міністру або виразити власну думку, зробити перший крок до діалогу. Звісно, на фестивалі неможливо вирішити всі проблеми, але це змога розвинути дискусійну культуру», – прокоментувала Катерина Данілова.

Фестиваль думок працює у формі майданчика для обговорення та пошуку шляхів вирішення різноманітних питань. Мета подібних заходів – насамперед налагодження суспільного діалогу, підвищення якості культури спілкування та ведення дискусій. В рамках проекту «Побудова Національної мережі ОГС України 2» фестивалі думок планується провести в п’яти містах України.

«На мою думку, формат фестивалів думок навіть корисніший для України, ніж для Естонії. У нас не вистачає навичок культурної та ефективної дискусії. Нам важливо навчитися слухати чужі ідеї та аргументовано доносити свої, тобто доводити на рівні аргументів, а не емоцій. Перелік тем для обговорення безкінечний: від виховання дітей до питань корпоративної відповідальності. Думаю, дискусійний формат буде цікавим і бізнесу, а не лише громадським активістам», – прокоментувала голова правління ГО «Фонд «Професійний розвиток Харкова» Ірина Фоменко.

Відповідно до методики програма фестивалю формується навколо обговорення важливих питань для громади. Учасники ознайомилися зі специфікою роботи модератора у налагодженні продуктивного діалогу в процесі пошуку шляхів вирішення суспільних проблем.

«Мені було цікаво почути про формат обговорень і деталізацію тем. Організаційні питання типові для багатьох масових подій, а от формат дискусії відрізняє фестиваль думок від інших подібних заходів. У Полтаві ми визначили напрями обговорень, а оргкоманда з модераторами вже формуватиме теми. Плануємо рухатися в таких напрямах, як культура, соціальна відповідальність та вирішення проблем ОТГ. У громадах часто виникають конфліктні ситуації через нестачу інформації та комунікації, а в дискусії вони можуть дійти згоди. Для мене фестиваль думок – це насамперед майданчик для комунікації та зниження соціальних конфліктів», – зазначила голова громадської організації «Нова Полтава» Юлія Городніченко.

Воркшоп із планування та організації фестивалів думок відбувся в рамках проекту «Побудова Національної мережі ОГС України 2», що виконується Ресурсним центром ГУРТ у співпраці з Мережею ОГС Естонії (NENO) за підтримки Міністерства закордонних справ Естонії.

НА ШЛЯХУ ДО РОЗБУДОВИ МЕРЕЖІ: ФОРУМ ДІЙ 2018

20-22 грудня 2018 року ГУРТ ініціював проведення Форуму дій із формування Національної мережі ОГС України. Захід відбувся у співпраці з Мережею ОГС Естонії (NENO) за підтримки Швеції, Чорноморського фонду регіонального співробітництва (BST) і Міністерства закордонних cправ Естонії.

Конференція об’єднала лідерів організацій громадянського суспільства, які в інтерактивному форматі розробляли план дій зі створення Національної мережі ОГС України на 2019 рік. У довгостроковій перспективі мережа дозволить українському громадянському суспільству стати паритетним учасником діалогу з органами центральної та місцевої влади, а також національними й міжнародними донорськими організаціями.

Форум розпочався з панельної дискусії та обговорення завдань, які має вирішувати Національна мережа ОГС України. У дискусії взяли участь директорка Волинського Інституту Права Ірина Гайдучик, виконавча директорка БО «100% життя» Анастасія Дєєва, координатор проектів посольства Швеції в Україні Василь Романюк, голова правління ГО «ПРОЛІСОК-БЕРДЯНСЬК» Іван Харченко. Модерував дискусію виконавчий директор Ресурсного центру ГУРТ Богдан Маслич.

«ГУРТ є партнером у впровадженні тих цінностей, які поширює уряд Швеції. Наша підтримка подібних ініціатив базується на простій філософії, що, в свою чергу, ґрунтується на правах людини і передбачає чотири складові: недискримінація, партисипативність, підзвітність і прозорість. Зі свого боку ми намагаємося допомогти організаціям застосовувати ці принципи, як власну філософію. Формування мережі передбачає чітке розуміння її необхідності. Це амбітна ініціатива, що є результатом подій, які відбуваються в нашій країні», – підкреслив важливість ідеї мережування координатор проектів посольства Швеції в Україні Василь Романюк.

Анастасія Дєєва розповіла про  утворення та функціонування мережі БО «100 відсотків життя», оскільки досвід спроможних парасолькових організацій є важливим компонентом подальшого розвитку співпраці всередині громадянського суспільства. «Благодійна організація «100 % життя» – найбільша пацієнтська організація України. Для нас важливо, щоб осередки об’єднувалися навколо спільних цінностей, які формують наші компетенції. Але об’єднання мусить відбуватися навколо очікуваного результату, який ми спільно обговорюємо й знаходимо. Для ефективної роботи ми маємо знати про реальні проблеми людей, котрі живуть у різних громадах. Однак не слід забувати, що громадянське суспільство – це «watchdog», зобов’язаний проводити моніторинг змін у країні. Громадянське суспільство є тим експертним середовищем, що має запропонувати рішення, які держава зможе почути і прийняти в контексті впровадження реформ», – зазначила виконавча директорка БО «100% життя» Анастасія Дєєва.

Своїм досвідом та ідеями на панельній дискусії також поділилися учасники ініціативної групи зі створення локальних осередків мережі в регіонах – Ірина Гайдучик та Іван Харченко.

«Сподіваюся, це перша панельна дискусія, але не останній діалог, який ми зможемо провести на тему створення Національної мережі ОГС. Думаю, кожен помітив, що мережування – серйозна тема, яку обговорюють всі, такий собі тренд. Ми маємо розуміти, що ті завдання, які ми ставитимемо перед собою, врешті визначають можливість або активного життя мережі, або її інертного існування. Особисто я зрозуміла потребу в створенні мережі, коли наша організація стала хабом для інститутів громадянського суспільства. Не меморандуми забезпечують існування мережі, а розуміння спільних завдань, які ми можемо виконувати. У своїй локальній мережі ми намагаємося підтягувати новостворені громадські організації з об’єднаних територіальних громад у напрямку підвищення їх інституційної спроможності. В громадському секторі багато учасників розглядають один одного як конкурентів, але ми маємо бути партнерами», – розповіла директорка Волинського Інституту Права Ірина Гайдучик.

Під час дискусії також постало питання щодо очікувань від мережі та можливого внеску учасників у її ефективне функціонування.

«Важливо, щоб кожен знайшов відповідь, що він/вона хочуть від мережі і що він/вона можуть їй запропонувати. Наприклад, мережа може бути комунікаційним ресурсом. В ОГС є багато спільних проблем, які можна вирішувати разом. Одним із завдань мережі та/або регіональних мереж має бути вимір інтересів суспільства та їх репрезентація», – наголосив голова правління ГО «ПРОЛІСОК-БЕРДЯНСЬК» Іван Харченко.

Запис усієї панельної дискусії дивіться у відео нижче.

РОБОТА З ВИКЛИКАМИ, ЯКІ СТОЯТЬ ПЕРЕД МЕРЕЖЕЮ

Після завершення панельної дискусії учасників розподілили на три групи, які напрацьовували рішення викликів, що стоять перед мережею, – розбудова регіональних мереж ОГС, включення національних парасолькових організацій і тематичних мереж, дизайн системи врядування Національної мережі ОГС.

«Перевага такого формату роботи в тому, що він дозволяє залучити велику кількість учасників до обговорення та вирішення спільних проблем. Головною умовою є те, що виклики, які обговорюються, стосуються всіх учасників. Тема форуму безпосередньо пов’язана з їхньою діяльністю, тому учасники можуть зробити позитивний внесок у напрацювання реальних кроків, що призведуть до створення мережі. Сумарний досвід роботи учасників у громадському секторі складає сотні років, і весь цей досвід спрямований на напрацювання ідей, як покращити співпрацю між ними», –пояснив консультант із розвитку організацій та менеджменту, один із фасилітаторів заходу Джо Тьопфер.

Представники регіональних осередків на форумі ділилися своїм досвідом із учасниками та разом працювали над викликами, які стоять перед розвитком мережі на локальному рівні.

«У Львові ми об’єднали п’ять організацій, три з яких працюють із молоддю. В подальшому ми плануємо провести фестиваль думок у Стрию, вийшовши за межі Львова, і далі формувати регіональну мережу з низового рівня. Хоча це, безумовно, складніший шлях, в майбутньому так легше працюватиметься, адже мережування має базуватися на основі спільних, а не нав’язаних ідей. Ми самі складаємо правила гри і діємо за ними», – зазначив Голова Крайової Управи СУМ в Україні Андрій Фендик.

На форумі також були присутні представники парасолькових організацій, зацікавлені у створенні Національної мережі ОГС.

«Ми, як членська асоціація благодійних фондів, є невеликою тематичною мережею. Нам не вистачає спроможності, щоб встигати за інформуванням, адвокацією, накопиченням експертної бази. УФБ цікаво отримати доступ до єдиної бази тренерів та експертів. Попит на мережування шалений, але інструменти, які ми використовуємо, працюють лише частково. На мою думку, універсального рецепту створення мережі немає. Вона повинна мати великий набір інструментів і пропонувати кожній конкретній організації, що пасуватиме саме їй. Спільні проекти також можуть бути цікавими, але на мою думку, не варто адмініструвати єдину мапу проектів», – підкреслила директорка Українського форуму благодійників Поліна Нюхіна.

Під час обговорення шляхів залучення до Національної мережі ОГС парасолькових організацій виникло питання щодо загальної спроможності ОГС до мережування.

«Форум засвідчив, що українські ОГС готові до кооперації та мережування, але зараз чітко не звучить ідея такого об’єднання, не презентовані лідери цього руху. Дуже позитивно, що ми вже маємо успішні приклади регіональних об’єднань ОГС, наприклад, Громадська мережа «Свої». Під час роботи у групі я з’ясувала, що більшість учасників – молоді організації, які прагнуть до об’єднання, оскільки мають потребу в розвитку організаційної спроможності, потребують ресурсів, у тому числі комунікаційних. Однак я не зауважила присутності на форумі «критичної маси» досвідчених і стійких ОГС, готових ділитися знаннями, досвідом, ресурсами, які б взяли на себе відповідальне лідерство і прагнули синергії в реалізації своїх проектів, впровадження інновацій тощо», – зауважила виконавча директорка Української бібліотечної асоціації Ярослава Сошинська.

Після обговорення учасники презентували проекти, напрацьовані в групах для вирішення викликів, що стоять перед розбудовою Національної мережі ОГС України.

«На конференції я побачила ті ж проблеми, з якими ми зіштовхуємося на локальному рівні: люди не завжди бачать чітку картинку того, як має функціонувати мережа. Також проблема полягає в тому, що люди бояться брати на себе відповідальність за її формування. Однак, шукаючи спільні ідеї та цінності, ми зможемо досягнути єдиного результату у формуванні дієвої мережі, яка виконуватиме спільно визначені функції. Сподіваюся, після конференції ми вийдемо з конкретним планом дій, який почнемо втілювати в регіонах», – зазначила директорка Волинського Інституту Права Ірина Гайдучик.

Завершальною частиною форуму стала презентація міні-проектів із розвитку мережі, яка допомогла подивитися на виклики і запропоновані рішення з різних ракурсів, оцінити потреби громадських організацій і реалістичність їх втілення у 2019 році.

«Після форуму в мене зародилася думка провести щось схоже для регіональних організацій, які не потрапили на цей захід. Мережа, утворена знизу, найкраще розумітиметься на проблемах громади і може відстоювати її інтереси. В перший день я подумала, що навряд знайду щось нове для себе, але в результаті ми вже запланували проект, який реалізовуватимемо в різних областях», – поділилася виконавча директорка ГО «Калинове Гроно» Анна Борисова.

МОНІТОРИНГ РЕЗУЛЬТАТІВ КОНФЕРЕНЦІЇ З РОЗБУДОВИ МЕРЕЖІ 2017 РОКУ

У своїй роботі учасники Форуму дій використовували напрацювання конференції «Пошук майбутнього Національної мережі ОГС України» 2017 року. Як показав моніторинг результатів цього заходу, проведений у січні 2019 року, утворенню мережі знизу, серед іншого, заважає низька інституційна спроможність залучених організацій.

«У роздаткових матеріалах Форуму дій я побачила витяг із напрацювань учасників конференції 2017 року. На мою думку, вони давали серйозне підґрунтя для реальних кроків щодо формування мережі, планування, розподілу відповідальності, встановлення часових меж, визначення індикаторів. Я очікувала, що учасники форуму 2018-го рухатимуться далі. Однак у мене склалося враження, що обговорення різних сценаріїв створення Національної мережі ОГС просто продовжилося і якісного «стрибка» не відбулося. Я ще раз хочу наголосити на необхідності формування «ядра агентів змін», які візьмуть на себе відповідальність за вироблення і просування стратегічної ідеї Національної мережі ОГС», – додала виконавча директорка Української бібліотечної асоціації Ярослава Сошинська .

Переважна більшість учасників Пошуку майбутнього Національної мережі ОГС України 2017 року також звернули увагу на необхідність координаційного центру, який керуватиме процесом створення мережі і навколо якого можна об’єднуватися.

«Реалізувати напрацювання конференції мені не вдалося, і я вважаю це провальним моментом. Проводиться низка заходів, де збираються ніби зацікавлені люди, але результат відсутній. Думаю, варто краще націлювати людей, що створення осередків громадянського суспільства – це справа учасників заходу, а не завдання ГУРТа. Адже багато учасників очікувало, що саме ГУРТ створить мережу, навколо якої вони зможуть об’єднатися. На мою думку, слід позиціонувати, що на подібних заходах надаються лише інструменти для створення мережі, а не готові рішення»,  – прокоментувала керівниця громадської організації «Для спільної справи» Людмила Перевертень.

Саме потреба в організації-лідерові, який стане локомотивом мережі, стала наскрізною у відповідях учасників конференції 2017 року під час моніторингу напрацьованих протягом року результатів.

«На конференції було багато молодих організацій, які працюють на волонтерських засадах без програмної діяльності та сталого розвитку. Через відсутність досвіду проектного менеджменту я не побачив у них надійних партнерів. Ми не є тією організацією, яка може підтримувати їх ресурсами. Потрібно, щоб хтось очолив процес створення мережі, але ніхто не хоче брати на себе відповідальність і бути лідером. Повинна бути одна організація, навколо якої всі об’єднаються, оскільки велика кількість малих організацій більше схильна до конкуренції між собою», – зауважив керівник ГО «Елеос» Сергій Дмитрієв.

Одним із позитивних наслідків заходів 2016-2018 років стала самоорганізація учасників, які знайшли простір для знайомства, обміну думками та співробітництва. Зокрема, три осередки Національної мережі ОГС уже підписали меморандуми про співпрацю з партнерськими організаціями. Подальша робота з розвитку співпраці є тестом на зрілість для представників громадянського суспільства України.

«Безумовно, ГУРТ зацікавлений у тому, щоб в Україні була створена національна мережа ОГС. Така мережа – це атрибут, характерний для усіх розвинених країн світу. ГУРТ хоче бути повноцінним учасником такої мережі, але не прагне її очолити. Хочу підкреслити, ми не будуємо мережу імені ГУРТа, нам це не потрібно. З 2016 року спільно з нашими партнерами з Естонії, Румунії та інших країн ми фасілітуємо процес творення національної мережі ОГС в Україні. Сподіваюся, 2019 рік стане вирішальним у цьому процесі», – зауважив виконавчий директор Ресурсного центру ГУРТ Богдан Маслич.

Детальніше про процес розбудови Національної мережі ОГС України дивіться за посиланням.

– Важливою складовою щоденної діяльності представників громадянського суспільства є комунікація, пошук спільних цілей і співпраця з однодумцями задля їх досягнення. Організації громадянського суспільства потребують налагоджувати партнерські відносини, щоб зміцнювати громадянське суспільство.

У співпраці ви можете досягти більше, аніж наодинці. Адже ваш голос звучить гучніше і впевненіше. У дискусії народжується багато чудових ідей, серед яких ви зможете обрати і реалізувати найкращі. Водночас співпраця іноді приховує ризики. Погана організація певних заходів у межах співпраці може завадити вам досягнути очікуваних результатів.

– Чому ви вирішили заснувати не окрему організацію, а саме Мережу ОГС Естонії?

– У 1991 році законодавство Естонії не передбачало такої форми організації як «неприбуткова асоціація» (nonprofit association). Фактично мережа NENO була членською організацією, яка об’єднувала 26 фондів (поширений спосіб об’єднання громадян в Естонії – авт.).  25 років тому під час однієї із численних командних зустрічей один із засновників NENO висловив побажання проводити більше тренінгів, обмінюватися досвідом. Ми зрозуміли, що від організації спільних заходів виграють усі сторони члени мережі. Саме тоді ми прийняли рішення про офіційну реєстрацію ресурсного центру. Згодом держава визначила різні організаційні форми, і NENO офіційно стала асоціацією. Така форма організації надає громадянському суспільству один чітко визначений канал комунікації з урядом.

– Як з часу заснування змінювалися напрямки діяльності NENO? На що спрямовані спільні  зусилля ОГС сьогодні?

– Першочерговою потребою для розвитку громадянського суспільства мережа NENO вважала навчання лідерів ОГС з різних регіонів Естонії. Ми проводили тренінги на такі теми як створення організацій, проектного та фінансового менеджменту, особливості функціонування коаліцій. Згодом найголовнішим напрямком діяльності Мережа ОГС NENO визначила адвокаційну підтримку потреб ОГС. Ми представляли інтереси організацій громадянського суспільства перед органами державної влади, наприклад, законодавче врегулювання фінансування організацій та пожертвувань.

Адвокація залишається важливим напрямком діяльності NENO до сьогодні. Однак вона спрямована на вирішення потреб не лише ОГС, але й громадянського суспільства в цілому. Така ж зміна пріоритетів відбулася і в інших напрямках діяльності NENO. На початку 2000-х років ми почали працювати над розвитокм концепції свідомого громадянина. З метою підвищення обізнаності щодо значення громадянської освіти, громадської участі у прийнятті державних рішень у школах ми розповідали дітям про особливості діяльності громад та ОГС Естонії.

Крім того, ми популяризуємо практики відкритості уряду та громадської участі у прийнятті рішень. Наша проектна діяльність також спрямована на залучення широкого загалу громадян до моніторингу виборів, поширення культури діалогу.

Робота над посиленням спроможності ОГС відбувається вже не так активно, як раніше. Організації все менше потребують наставництва.

– Яким є склад мережі NENO?

Усі члени мережі NENO є повноправними. Йдеться про 107 організацій. Зважаючи на те, що багато з них також є асоціаціями, до нашої діяльності долучається близько 700 організацій. Охочі стати членом мережі також можуть долучатися до нашої інформаційної мережі, яка складає 4 000 організацій.

На повноправне членство можуть претендувати лише лідери громадянського суспільства Естонії. У рамках проектної діяльності кожна організація вирішує різні суспільно важливі питання. Проте саме готовність  та спроможність посилювати роль громадянського суспільства в цілому, а не лише своєї організації, є основною умовою для членства у мережі.

Крім того, організації мають продемонструвати прозорість своєї діяльності: вести регулярну звітність, члени правління мають виконувати роль супервайзера діяльності організації. Мотивація бути членом мережі має будуватися на основі вашої активної та результативної діяльності.

Адміністративний персонал NENO – близько 10 осіб – перш за все забезпечує підтримку інтересів громадянського суспільства. Організації, які стають членами мережі, не очікують отримати для себе нові вигоди – вони об’єднуються задля спільного вирішення певних суспільних проблем. Ми залучаємо усіх членів мережі до розробки стратегічного плану, визначення пріоритетних напрямків діяльності та розподілу наявних ресурсів.

– Отже, найбільшою перевагою членства у NENO – можливість більш ефективно розвивати громадянське суспільство в  Естонії? Як вдається уникнути ворожої конкуренції за конкретний результат?

– Ми працюємо у одних робочих групах, маємо спільні ідеї  щодо адвокаційних кампаній. Членство у мережі не впливає на діяльність кожної окремої організації. Деякі члени мережі – більш активні, інші – менше долучаються до роботи мережі.

Громадянське суспільство в Естонії стає більш комплексним. Існує багато інших мереж, діяльність яких спрямована на вирішення різних суспільних питань. NENO не завжди займає активну позицію щодо вирішення певного кола питань іншими мережами ОГС. На нашу думку, те, що ми не є єдиним лідером з адвокації усіх суспільних питань, є нормальним явищем для сучасного громадянського суспільства. Ми маємо розуміти, що іноді члени нашої мережі мають більше спроможності для розв’язання проблеми, ніж ми. Ми не маємо бути для них конкурентами. Відповідно до потреб громадянського суспільства, наше завдання – допомогти їм.

– Як єдність членів мережі допомагає під час взаємодії з урядом Естонії?

– Якщо NENO хоче запропонувати зміни до законодавства Естонії, ми маємо оперувати переконливими аргументами. Наприклад, якщо ми зацікавлені покращити умови для залучення волонтерів, потрібно спиратися на практичний досвід усіх організацій-членів мережі.

Обговорюючи невигідні уряду питання, NENO потрібно показати масштаб наслідків проблеми. Аби підсилити голос громадянського суспільства, ми залучаємо до інформаційної кампанії наших членів та інші ОГС. Таким чином, представники всього громадського сектору через різні інформаційні канали розповідають про спільні потреби.

– Якими є найбільш визначні результати діяльності NENO?

– У 2002 році ми запустили проект, учасники розробили Правила розвитку громадянського суспільства Естонії (EKAK). Один із перших подібних документів  у світі, ЕКАК визначає принципи і механізми співпраці у формуванні та реалізації державної політики і побудови громадянського суспільства в Естонії. У ході реалізації проекту NENO посприяла формуванню урядом комітетів за участю лідерів громадянського суспільства та представників державних органів влади. Комітети працюють вже протягом 13 років. Хоча така співпраця не завжди ефективна, ми впевнені, що вже саме існування такої комунікаційної платформи сприяє вирішенню суспільно важливих питань.

У результаті діалогу та маніфестів NENO вдалося заснувати Національну Фундацію громадянського суспільства. Фундація, яку фінансує уряд Естонії, сприяє посиленню спроможності громадських організацій.

У 2009 році Мережа ОГС NENO ініціювала підписання рекомендацій стосовно ведення прозорої передвиборчої кампанії кандидатами місцевих та національних виборів. Після обговорення очікувань громадянського суспільства щодо роботи державних органів влади і навпаки ми визначили основні орієнтири подальшого розвитку спільними зусиллями.

– Спільний проект Мережі ОГС Естонії (NENO) та Ресурсного центру ГУРТ  «ТрансФормуй ГУРТ» спрямований на обмін досвідом щодо мережування організацій громадянського суспільства (ОГС).  Тридцятитисячна спільнота користувачів ГУРТа трансФормується у сучасну національну мережу ОГС України, побудовану за європейськими принципами управління та функціонування. Чому на Вашу думку, для українського громадянського суспільства важливо обмінюватися досвідом та дізнатися про практики мережування та співпраці ОГС в Естонії?

– Активні громадяни будь-якої країни хочуть відігравати активну роль у розвитку громадянського суспільства. Суспільство Естонії – гарний приклад того, як ініціативи лідерів громадянського суспільства посприяли впровадженню реальних змін завдяки діалогу та співпраці.

Цікаво, що досвід NENO та інших мережевих організацій показує, що люди не завжди прагнуть ставати членами якоїсь однієї організації. Можна зробити внесок у розвиток громадянського суспільства як звичайний волонтер, не будучи членом організації. До мереж і коаліцій люди часто долучаються за конкретної потреби. У зв’язку з виникненням такої тенденції, важливо розуміти, як влаштувати роботу у межах вашої організації та у межах мережі ОГС, підтримуючи зв’язок із волонтерами та партнерами. Естонські ОГС мають підлаштовуватися до нових змін розвитку громадянського суспільства.

Загальна картина розвитку громадянського суспільства у різних країнах може відрізнятися. Проте  основні принципи побудови співпраці однакові. Варто вивчати досвід інших країн, щоб визначити власний шлях співробітництва між організаціями громадянського суспільства.