Головними спікерами стали Павло Худ, Український католицький університет, та Яків Рогалін, Донецький міський благодійний фонд «Доброта».

Cпікери, зокрема, обговорили інформаційні маніпуляції навколо ситуації з коронавірусом, які спричиняють панічні настрої та відчуття небезпеки у суспільстві.

Учасники дискусії поділилися своїми думкам щодо ефективних способів використання відкритих даних для проведення інформаційних кампаній і роз’яснювальної роботи серед населення.

Відкритті дані є лише інструментом, який використовується для досягнення конкретної мети. Якщо метою є маніпуляція суспільною думкою, знайдуться дата сети, які у цьому допоможуть. Тому самі по собі відкритті дані не є панацеєю, важливо те, хто, з якою метою і як їх використовує.

Всі учасники вебінару також долучилися до опитування.

Спікери напрацювали низку рекомендацій щодо використання відкритих даних для створення безпечного середовища у громаді:

• лідери мають залучати до інтерпретації відкритих даних лише компетентних фахівців та експертів із відповідної сфери
• обговорюючи висновки фахівців та експертів, зроблені на основі відкритих даних, органи місцевого самоврядування та організації громадянського суспільства мають сприяти озвучуванню усіх думок, які є у громаді
• лідер мають згуртовувати громаду для реалізації спільних ідей на підставі аналізу відкритих даних
• важливо тестувати такі ідеї на предмет того, чи готові люди за них платити, адже громадяни готові фінансово підтримати розроблення сервісів, якщо реалізація ідеї відповідає їхнім потребам

«Представлену німецьку модель можна адаптувати до українських реалій. Однак нам ще потрібен час для роботи з громадським сектором, аби лідери ОГС почали частіше ставити запитання: як я можу взаємовигідно співпрацювати з мережею, а не що мені за це буде. Потрібно ще попрацювати над узгодженням структури, щоб створити дієву мережу для посилення голосу громадянського суспільства», – прокоментувала виконавча директорка Волинського інститу права Ірина Гайдучик.

Під час вокршопу ініціативна група презентувала німецьким колегам наявні напрацювання зі створення Національної мережі ОГС в Україні. Вже понад півтисячі неурядових організацій підписали Меморандум ініціативи створення Національної мережі та виявили намір долучитися до її створення.

«Приємно, що наша робота з розбудови мережі високо оцінена спеціалістами BBE. Та ми й самі розуміємо, який шлях вже пройдено не лише ініціативною групою, а й суспільством. Разом із тим німецькі практики є цінними для нас і можуть бути прикладом. Досвід BBE є унікальним навіть для європейских країн, адже залучити в мережу ОГС великий бізнес та уряди федеральних земель, які сплачують обов’язкові внески, – це величезне досягнення», – розповіла голова правління ГО «Фонд «Професійний розвиток Харкова» Ірина Фоменко.

Повернувшись зі Львова, члени ініціативної групи продовжили залучення керівників регіональних ОГС до обговорення німецького досвіду та подальшої розбудови мережі.

«Після повернення зі Львова я вже провела зустріч із представниками НУО, які підписали Меморандум, щоб обговорити їхнє бачення створення мережі та розглянути досвід німецьких колег», – зауважила голова Полтавської філії Суспільної служби України Ганна Кіященко.

У воркшопі взяли участь співзасновник і член правління BBE Франк Хойбергер та заступник директора BBE Мірко Шверцель.

«Ми вже почали застосовувати експертизу наших німецьких колег у розбудові Національної мережі ОГС України. Я впевнений, що приклад німецької мережі з організації органів врядування та залучення нових членів може бути надзвичайно корисним для збільшення ефективності подібного об’єднання в Україні», – поділився голова правління Комітету виборців України Станіслав Жолудєв.

Воркшоп у Львові став лише першою складовою частиною нового етапу створення Національної мережі ОГС України із залученням німецького досвіду та експертизи.

«Співпраця з ВВЕ – німецькою мережею для громадянського суспільства – готувалася три останні роки і стала визнанням зусиль ініціативної групи зі створення Національної мережі ОГС України. Завдяки цій співпраці, Національна мережа ОГС України, зокрема, отримає можливість долучитися до роботи ENNA – Європейської мережі національних асоціацій», – підсумував виконавчий директор Ресурсного центру ГУРТ Богдан Маслич.

Ініціативна група закликає організації громадянського суспільства України приєднатися до Меморандуму, щоб разом працювати над створенням мережі ОГС, яка відповідатиме та слугуватиме потребам громадянського суспільства.

Переглянути перелік організацій, які вже підписали Меморандум, можна за посиланням.

МЕМОРАНДУМ ДЛЯ ЗАВАНТАЖЕННЯ

Проект підтримки створення Національної мережі організацій громадянського суспільства України реалізується Ресурсним центром ГУРТ за фінансування Міністерства закордонних справ Німеччини.

Впродовж двох днів на 24 майданчиках відбулися 160 дискусій. Цього року в центрі уваги були культура спілкування, зміст демократії та майбутнє країн Балтії.

«Ідея фестивалю зародилася шість років тому. На це нас надихнув шведський досвід. Однак там аналогічний захід має політичний характер. Його мета в тому, аби зібрати представників політичних партій і журналістів разом для обговорення важливих питань. Ми в Естонії по-іншому подивилися на формат і сконцентрувалися на громадянському суспільстві.

Перший рік, коли ми започаткували Фестиваль думок, був кризовим для Естонії – в суспільстві відчувалася недовіра й не було місця для спілкування поза контекстом «закритих дверей». Формат фестивалю сприяє тому, щоб дискусії, які тривають у суспільстві, були аргументованими й продуктивними, щоб активісти пропонували шляхи вирішення проблем, а люди навчилися слухати один одного.

Ми хочемо надати майданчик, де представники різних сфер діяльності можуть поспілкуватися між собою, поставити запитання міністру або виразити власну думку, зробити перший крок до діалогу. Звісно, на фестивалі неможливо вирішити всі проблеми, але це змога розвинути дискусійну культуру. Навичка «правильно почути» допомагає порозумітися. Саме в цьому полягає довготривала мета фестивалю», – прокоментувала представниця Мережі ОГС Естонії (NENO) та комунікаційна менеджерка Фестивалю думок в 2015-2017 роках Катерина Данілова.

Фестиваль відбувся у невеличкому містечку Пайде, населення якого складає всього сім тисяч жителів. Місце проведення обрали не випадково – Пайде розташоване в географічному центрі Естонії. Близько 100 волонтерів допомагали в організації та проведенні фестивалю, який за два дні відвідало близько 10 тисяч людей.

«Фестиваль допомагає розвитку Пайде, але спочатку нас зустріли з недовірою. З кожним роком у нас все більше волонтерів з цього міста. Пайде переймає практики проведення фестивалів і застосовує їх. Наприклад, цьогоріч міська управа декілька днів працювала на вулиці. Люди могли підійти та поспілкуватися з адміністрацією на теми, які їх цікавили. Таке відкрите управління створює атмосферу співпраці. Діалог призводить до того, що я починаю довіряти своєму опоненту, навіть якщо не згодна з ним», – додала Катерина Данілова.

Програма фестивалю формується відкрито, а ідеї для дискусій можуть подавати як неурядові організації, так і фізичні особи.

«Я беру участь у фестивалі думок вже втретє. Спершу потрапила сюди випадково, інші рази вже свідомо. Адже щоб долучитися, думати над темою потрібно вже в січні, аби в лютому подати її на розгляд. Я брала участь у дискусії «Трудові будні соціального підприємця», яку організувала НУО «Кроки розвитку» (MTÜ Arengu sammud, – ред.), що безпосередньо займається соціальним підприємництвом.

Фестиваль думок – це наш простір, де люди з різних регіонів, з Таллінна, Едевіру, а я, наприклад, взагалі з Фінляндії, можуть обговорити актуальні питання. Для мене особисто важливо зустрітися з людьми, які працюють у цікавих сферах. Ми тут для того, щоб перейняти атмосферу фестивалю й отримати енергію для роботи на місцях», – зауважила лідерка проекту із соціального підприємництва The BookShelf Estonia Ольга Щеглова.

Для фестивалю немає маленьких або неважливих проблем. З кожним роком він розвивається і стає все вагомішим для громадянського суспільства Естонії.

«Для неурядових організацій дуже важливо брати участь в подібних заходах. Естонський жіночий центр досліджень (ENUT) кожного року бере участь у Фестивалі думок, починаючи з першого. Уже зимою ми шукаємо теми для організації дискусій, в деяких виступаємо як організатори, в інших – як учасники. Ми цінуємо таку можливість, знаємо, що на фестиваль приїдуть представники всіх сфер громадського та суспільно-політичного життя Естонії. Ми дізнаємося про результати та досвід наших колег. Однак головне на фестивалі – ідеї про організацію життя на місцях. У нас щойно відбулася реформа самоуправління. І фестиваль – це місце, де ми можемо поспілкуватися про результати та проблеми цієї реформи. Також сьогодні я брала участь в обговоренні системи охорони здоров’я, а завтра долучуся до панельної дискусії щодо проблем освіти», – прокоментувала голова правління Естонського жіночого центру досліджень (ENUT) Реет Лайя.

Прибувши в Естонію напередодні фестивалю, учасники ініціативної групи з України побували за лаштунками.

«Це дуже цікавий досвід для України. Особливо вдало обрана локація – невелике містечко. В Україні багато активних громад, де можна організувати захід і які відчувають потребу в подібних форматах. Моє переконання – такі речі в Україні робити треба! Фестиваль думок в Естонії виправдав мої очікування. Приємною несподіванкою став креативний підхід до оформлення», – зазначив голова крайової управи Спілки української молоді Андрій Фендик.

Після здобутого досвіду ініціативна група лідерів українських ОГС вже планує реалізувати подібну ініціативу в Україні.

Навчальний візит здійснено в рамках спільного проекту Мережі ОГС Естонії (NENO) та Ресурсного центру ГУРТ за фінансування Міністерства закордонних справ Естонії.

Методиками організації подібних мереж організацій громадянського суспільства ділилися виконавча директорка Румунської платформи громадських організацій (FOND) Адела Русу та міжнародна консультантка із розвитку організацій, членкиня правління європейської мережі громадських організацій CONCORD Олівія Бачіу, які підготували навчальну програму для учасників тренінгу.

«У нинішньому складному й нестабільному контексті важливо, щоб НУО об’єднувалися в мережі чи коаліції, аби забезпечити сприятливе середовище для громадянського суспільства, де вони можуть здійснювати свою діяльність і представляти громади за допомогою єдиного сильного голосу. Але ефективна співпраця в мережі процвітатиме лише за умови взаємної поваги та довіри», – зауважила директорка Румунської платформи громадських організацій (FOND) Адела Русу.

На тренінгу учасники й учасниці дискутували, як розбудувати колаборативну мережу на місцевому рівні та якими будуть основні кроки й можливі перешкоди на цьому шляху.

«Такі тренінги дуже корисні для тих, хто хоче подивитися на свою діяльність зі сторони. Тренери дали можливість зрозуміти, що лише гуртуючись ми можемо досягнути результатів. На жаль, досить часто представникам ОГС не вистачає часу і бажання мережуватися. Ми звикли працювати в своєму колі, зі своїми цільовими групами, хоча в усіх одна мета – зміни на краще. Ми будемо просувати ідею мережування на Волині й сподіваємося знайти точки перетину між представниками неурядових організацій», – відзначила виконавча директорка Волинського інституту права Ірина Гайдучик.

Наслідком інтенсивної дводенної роботи став план дій зі створення й функціонування місцевих мереж для регіонів, створений учасниками й учасницями за менторської підтримки тренерів.

«Ми наблизилися до фінальної стадії, коли в декількох областях будуть створені й почнуть працювати місцеві мережі. В Україні подібних мереж ще не існує. Тож це буде абсолютно нове явище для нас. Ми прагнемо залучити якомога більше партнерів, і я впевнений, що це дасть найкращі результати. Під час розробки стратегії функціонування мережі в Дніпрі ми зупинилися на міжсекторальній співпраці, оскільки це посилить спроможність кожної з організацій-учасниць та зміцнить громадянське суспільства в регіоні», – прокоментував керівник Дніпропетровського обласного відділення ВГО КВУ Станіслав Жолудєв.

Тренінг «Розбудова колаборативних мереж ОГС» став важливим етапом у тривалому пошуку можливостей для створення мережі організацій громадянського суспільства в Україні.

Нагадаємо, впродовж 2016-2017 років Ресурсний центр ГУРТ ініціював всеукраїнське обговорення можливості створення національної мережі ОГС у партнерстві з Мережею ОГС Естонії (NENO). Наприкінці 2017 року відбулася конференція «Пошук майбутнього національної мережі ОГС України», яка об’єднала більше 80 учасників із України, а також гостей з-за кордону, й ще раз підтвердила затребуваність ідеї мережування та посилення співпраці в середовищі ОГС. Із напрацюваннями учасників конференції ви можете ознайомитися за посиланням.

У довгостроковій перспективі розвиток мережування дозволить українському громадянському суспільству стати паритетним учасником діалогу з органами центральної та місцевої влади, а також національними та міжнародними донорськими організаціями.

• Мережа організацій громадянського суспільства України може бути важливим каналом горизонтальної комунікації та механізмом впровадження інновацій. Мережа підвищить спроможність окремих організацій, що до неї входять, допоможе впливати на владу, донорів і суспільство. Мережа підсилить кожного з учасників та відкриє можливості для зростання та збільшення ефективності. Мережа дозволить українському громадянському суспільству стати паритетним учасником діалогу з органами центральної та місцевої влади, а також національними та міжнародними донорськими організаціями.

Фасилітатором зустрічі виступив Джо Тьопфер, консультант із розвитку організацій та менеджменту. Робота на конференції проводилася за його методикою: формат передбачав аналіз минулого та сьогодення і пошук майбутнього, учасники працювали в малих групах та робили загальні презентації, дискутували та продукували ідеї. Впродовж трьох днів гості конференції мали змогу познайомитися та поспілкуватися, як в робочих групах, так і особисто. І в підсумку – розробити спільне бачення національної мережі організацій громадянського суспільства в Україні.

На початку першого дня конференції учасники сфокусувалися на минулому (від 2000 року до сьогодення): згадували як особистий досвід, так і важливі події в Україні і світі. Результатом роботи стало велике «панно», на яке вписали Обаму і Трампа, 11 вересня і кризу 2008 року, «Кучму геть» і війну Росії з Грузією, розширення Європейського Союзу і війну України з Росією.

Після того, як учасники проговорили результати аналізу минулого громадянського суспільства в Україні та впливу глобальних факторів, вони перейшли до сучасності. Наступним завданням учасників було у форматі «мозкового штурму» згадати актуальні суспільні тенденції, що впливають на формування національної мережі ОГС України, та визначити їхню спрямованість та важливість. «Мапа роздумів» явила собою результат загальної інтелектуальної співпраці учасників.

Впродовж другого дня учасники продовжили аналізувати сьогодення і розмірковували, як тенденції, які вони вчора визначили, пов’язані з діяльністю їхніх ОГС. Далі учасники продовжили роздуми над своєю роботою в аспекті досягнень та недоліків. Як з’ясувалося, представники ОГС пишаються довірою до них, результатами власної діяльності, наполегливістю, волонтерством, досвідом, наявністю зв’язків. Але їм було прикро через те, що співпраця з владою проблематична, суспільство пасивне, реформи неефективні, управлінці ГО недостатньо кваліфіковані та професійні. Також присутні згадали, що: в їхній діяльності багато звітності, вона забюрократизована, існує проблема формального підходу до виконання проектів, корумпованості ГО, невідповідності їхньої діяльності реальним потребам суспільства, тому інколи мобільні волонтерські ініціативи бувають ефективнішими, ніж “старі” інституціалізовані організації.

Завершивши аналіз, гості конференції перейшли до власне формування сценаріїв майбутнього. Цим вони займалися і в останній, третій, день події. Пошук бажаних сценаріїв розбудови національної мережі ОГС в Україні відбувався зокрема і в креативній формі: учасникам запропонували уявити, що на календарі 30 листопада 2020 року, і всі їхні мрії втілені в життя. Останнім кроком було узгодити шляхом колективної роботи всі бажані сценарії та викласти підсумки у формі реальних дій: що зробити, з чиєю допомогою і в які терміни.

Окрім оформлення результатів інтелектуальної праці представників ОГС в певні підсумки напрацювань у документованій формі, одним з ефектів заходу стала самоорганізація учасників, які створили власний віртуальний мережевий простір для знайомства, обміну думками та співробітництва. І в якому, можливо, будуть взаємодіяти й надалі. Ресурсний центр ГУРТ, як організатор, успішно виконав свою роль мережевого агента та драйвера створення простору для взаємодії, платформи для комунікації лідерів ОГС України.

Думки і коментарі учасників та організаторів конференції:

Богдан Маслич, виконавчий директор Ресурсного центру ГУРТ: РЦ ГУРТ не прагне когось «усиновити» або очолити. Нам потрібна мережа ОГС, щоби брати в ній участь, а не «сісти» на неї зверху. У нас є стратегічний план, і там є такий пункт – «посилення впливу організацій громадянського суспільства в Україні». І ми щиро вважаємо, що така мережа – це інструмент для реалізації цього пріоритету. Те, що напланували впродовж конференції учасники – це не наше, ми не присвоюємо це собі і не візьмемо за це відповідальність. Але ми з радістю готові надати всі доступні нам активи, щоби ваші благі плани здійснилися.

Василь Романюк, посольство Швеції в Україні, координатор проектів співробітництва: Майбутнє національної мережі ОГС в Україні повинно базуватися на засадничих принципах дотримання прав людини, на тій філософії та цінностях, які зокрема намагається просувати Швеція. Це – недискримінація, рівна участь, прозорість та підзвітність. До усіх процесів прийняття рішень повинні бути залучені всі члени суспільства: і старе покоління, і молоде, і вразливі верстви населення, і меншини, незалежно від їхнього економічного чи соціального статусу, освіти тощо. Прийняття рішень, прозорість витрат, формування концепцій, ідей – все це повинно бути предметом публічного обговорення, дискусій. Експертне середовище може казати, що знає краще як зробити, але почути потреби і голос кожного є важливим для всеохоплюючого процесу. Також необхідним є звітування перед цільовою аудиторією, стейкхолдерами, громадою, суспільством. Тобто: нікого не виключаємо, всіх включаємо, чуємо та звітуємося. Це універсальний правозахисний підхід.

Катерина Данілова, представниця Мережі ОГС Естонії (NENO): Мені подобається те, що тут, на конференції, представлені різні думки: і критика, і аргументована критика, і заперечення. Учасники не говорять однакові речі. А також те, що відбувається пошук не тимчасового компромісу, а справжнього рішення. Бо компроміси на довгих дистанціях не діють. А треба випрацювати такі рішення щодо розвитку ОГС, які би задовольнили усіх.

Павло Худ, директор Школи журналістики Українського Католицького Університету (УКУ): Дуже важливо, що люди зійшлися разом і створилася атмосфера, коли вони між собою взаємодіють. Сьогодні ГУРТ виступив цією об’єднуючою ланкою. ГУРТ не каже що робити і як робити, але він допомагає людям спілкуватися. Зрозуміло, що коли подія закінчиться, люди втратять це фізичне відчуття присутності один одного і не будуть активно взаємодіяти. Почасти люди живуть і працюють паралельно, а важливо, щоби був хтось, хто допоможе їм перетнутися. Повинен бути той, хто спонукає до взаємодії. Ми повинні бути в мережі, і завдання ГУРТа, як мережевого агента, допомагати ОГС взаємодіяти.

Іван Харченко, голова правління ГО «Пролісок-Бердянськ»: Громадським організаціям однозначно потрібно об’єднуватися в мережу. Бо ми вже багато років про це говоримо, і можемо ще стільки ж розмовляти. Мережа буде підвищувати спроможність окремих організацій, що до неї входять, впливати на владу, на донорів і на суспільство в цілому. Єдине питання – як це має бути, чи юридично оформлена організація, чи якось інакше. Юридично оформлена буде «зрозумілішою» для донорів і влади, з нею легше співпрацювати. Але можна створити і горизонтальну структуру, як нам розповіли в Естонії, за принципом «морської зірки». Коли, наприклад об’єднуються три найсильніші організації, а в них уже є свої локальні партнери і так далі. Також важливе питання репутації. Щоб організації, які входять до цієї мережі, не були «одноденними», щоб в них був досвід роботи. Тут організаційна структура може заважати, оскільки при підписанні меморандуму про співпрацю або іншого офіційного договору буде складно вивести зі складу об’єднання організацію, що не виправдала довіру. У разі відсутності офіційно закріпленої структури це зробити простіше. Ще одна загроза – це співпадіння з регіональною структурою. Наприклад, якщо є обласні осередки і є районні, то обласні будуть домінувати. І тут два варіанти – або зруйнувати цю регіональну структуру, або очолити її. І знову наголошую, що важливою є репутація. Якщо є в регіоні організація, якій довіряють, то з нею захочуть об’єднуватися інші. А якщо буде якась організація, яка не захоче чи буде проти, – будь ласка, створюйте свою мережу.

Ганна Кіященко, голова Полтавської філії Суспільної служби України: Я вже давно беру участь у цьому проекті, їздила з ініціативною групою до Естонії для отримання досвіду створення такої мережі. Вважаю, що дуже важливо бачити одне одного на таких заходах, дізнаватися, хто чим займатися, щоб потім залучати одне одного до різних проектів. Мені здається, що треба створити декілька мереж чи асоціацій. І щоб вони об’єднувалися для вирішення певних суспільних проблем, об’єднувалися спільною метою, коли треба щось зробити. Це такий проблемно-орієнтований підхід. Ми намагалися щось подібне зробити серед організацій Полтавської області, а якщо це буде всеукраїнська мережа – то це матиме більше впливу.

Станіслав Жолудєв, ВГО «Комітет виборців України”, голова правління: Важливість створення мережі ОГС для мене зрозуміла вже давно, я був учасником ініціативної групи ще в 2006 році. Але, на жаль, у нас громадські організації (як і партії) – «лідерського типу», кожен носиться із своєю «самістю». Частково це виправдано, багато хто є експертами в тих питаннях, якими вони займаються. Але коли мова йде про об’єднання, починається перетягування ковдри. Люди вдаються у такі деталі, які на даному етапі не актуальні: хто буде отримувати кошти, яких ще немає, хто буде їх розподіляти, якими сферами діяльності будемо займатися. Потрібно, аби відбувся переламний момент, аби усі припинили бачити лише своє і відкрилися. Але не всі спроможні сприймати нову інформацію. Як влучно хтось помітив, сьогодні тут зібралася вікова група +/- 40 років, а молоді тут немає. Тут представлений такий віковий зріз, який стереотипно мислить, перебуває в полоні певних ідей, важко сприймає зміни. Ми говоримо про майбутнє без молоді. Звісно, в плані концепції, загальної організації – молодь цього не зробить, Ми повинні дати їм готову діючу модель, працюючий механізм, але впроваджувати все це повинні ті, хто прийде за нами.

Усі зацікавлені в розбудові громадянського суспільства України могли послухати фахівця з Естонії Івана Лаврентьєва, який має великий досвід роботи в цій сфері, адже протягом п’яти років працював у Мережі ОГС Естонії (NENO), де займався питаннями комунікації та програмами розвитку для ГО, а також співпрацював з об’єднаннями некомерційних організацій та активістів в Естонії й інших країнах.

Порівняно з Україною, Естонія значно менша за розміром та чисельністю населення. Однак на 1,3 млн жителів там зареєстровано близько 32 тис. громадських об’єднань (приблизно третина – квартирні або особистісні товариства). Найчастіше діяльність організацій стосується соціальної сфери, культури чи спорту. Крім цього, спікер запропонував до уваги слухачів інформацію про те, як ведеться робота з цими організаціями.

Під час другої частини вебінару спікер запропонував конкретні кейси – учасники мали змогу перейти на сторінки цих ініціатив та організацій і в разі потреби дізнатися додаткову інформацію.

Хоча між реаліями естонського та українського суспільства є відмінності, практика іноземних колег може стати у нагоді представникам вітчизняних ОГС. Відеозапис вебінару дивіться за посиланням.

У листопаді 2016 року ініціативна група проекту, яка складається з лідерів українських ОГС, здійснила навчальний візит до Естонії, де вивчала місцевий досвід створення мереж. Мережування громадських інституцій є поширеною світовою практикою. Завдяки такій консолідації відкривається багато можливостей – громадські та благодійні організації можуть брати участь у формулюванні позицій громадянського суспільства, бути учасниками діалогу з владою на всіх рівнях та впливати на діяльність донорських організацій, озвучуючи актуальні потреби.

Ресурсний центр ГУРТ ініціював всеукраїнське обговорення можливості створення національної мережі ОГС. Аби отримати максимально повну картину, обговорення організовуються у різних регіонах України. У грудні 2016 року вони відбулися у Львові та Дніпрі, у січні-лютому цього року – Запоріжжі, Харкові та Луцьку. Далі буде.

«Основна функція таких мереж у світовій практиці – представлення, просування і захист спільних інтересів організацій громадянського суспільства. В усіх аналогічних асоціаціях, об’єднаннях, платформах у розвинених країнах передбачена система збору позицій та їх узгодження. Ніхто не каже про унісон думок. Але мають існувати механізми, що дозволяють ці думки обговорювати і формувати спільну позицію. Цим проектом ми не створюємо мережу «імені ГУРТА». Натомість ми щиро зацікавлені  бути частиною національної мережі, яка представлятиме інтереси всього сектора», – зазначив Богдан Маслич, виконавчий директор Ресурсного центру ГУРТ.