– Адело, назвіть, будь ласка, основні віхи розвитку FOND.

– Румунська платформа неурядових організацій розвитку (FOND) створена в 2006-му й офіційно зареєстрована навесні 2007 року. Її мета полягала в наданні румунським НУО, зацікавленим в активізації співпраці у сфері розвитку, єдиного голосу. Це стало частиною національної політики з приєднання Румунії до Європейського Союзу та її переходу від країни-реципієнта / країни-партнера до статусу країни-донора.

Основними етапами розвитку Платформи були: розширення партнерства із Міністерством закордонних справ Румунії, що завершилося підписанням протоколу про співпрацю у 2013 році; приєднання до європейських і міжнародних мереж неурядових організацій, наприклад, до Європейської конфедерації неурядових організацій із питань розвитку та допомоги (CONCORD) в 2011 році; розвиток брендових для Платформи ініціатив і проектів, зокрема Чорноморського форуму НУО; та розбудова організаційної спроможності – зараз виконавча команда FOND нараховує дев’ять працівників.

– Яка місія, основні завдання і цінності FOND?

– Місія FOND полягає у підтримці розробки й реалізації послідовної та ефективної політики Румунії у сфері міжнародної співпраці, що стосується надання гуманітарної допомоги для підвищення спроможності організацій-членів шляхом реалізації проектів і конкретних програм, створення мереж, проведення тренінгів, досліджень, адвокаційної діяльності тощо.

Основними завданнями платформи є представлення інтересів її членів на національному та міжнародному рівнях, нарощення потенціалу, створення можливостей для партнерства, надання експертних знань і розробка політики співробітництва у сфері розвитку.

Цінності FOND відображаються у нашій візії: світ, в якому Румунія бере активну участь у міжнародній діяльності в сфері розвитку, діє солідарно та сприяє рівним можливостям для всіх країн.

– Яка структура управління Платформи?

– Головним органом управління є Генеральна Асамблея членів, які збираються раз на рік для затвердження річних звітів і планів діяльності, а також інших стратегічних документів і рішень. Між засіданнями Генеральної Асамблеї організації-члени представлені Радою, яка складається з семи учасників (обираються кожні три роки), включаючи президента і віце-президента. Повсякденна діяльність Платформи здійснюється виконавчою командою, координованою виконавчим директором, що діє під наглядом Правління.

– Як вам вдалося створити ефективну мережу НУО та підтримувати її діяльність?

– Основним елементом, який сприяв ефективному функціонуванню мережі, було активне залучення всіх членів, особливо Ради, до створення стабільної організаційної структури, рівних можливостей для всіх членів і закріплення Платформи в регіональних і міжнародних мережах неурядових організацій, а також її видимість і залучення ресурсів.

– Хто і як може стати членом FOND?

– Членом FOND може стати будь-яка румунська організація, доки вона не є політично афілійованою та має досвід або зацікавлена в розбудові свого потенціалу для активної участі в міжнародному співробітництві з розвитку. За приєднання нових членів голосує Рада.

– Які ваші ключові досягнення?

– На мою думку, головним досягненням є сталий розвиток Платформи, що дозволяє успішно долати кризові моменти й адаптуватися відповідно до потреб членів і тих, хто отримує вигоду від проектів Платформи. Дуже важливо підтримувати процеси моніторингу й оцінки діяльності Платформи, а також заохочувати культуру зворотного зв’язку й партнерства.

– Якими проектами ви пишаєтеся найбільше?

– Ми дуже пишаємося нашим щорічним Чорноморським форумом НУО, який вперше відбувся в 2008 році. Спочатку його метою було сприяння розбудові простору для НУО з Чорноморського регіону задля реалізації спільних проектів. З часом ми зрозуміли, що Форум має потенціал для створення регіональних тематичних мереж, виводячи на вищий рівень пріоритетні питання, що стосуються всіх НУО, які беруть участь у нашому щорічному заході. Ми організовували Форум у різних країнах Чорного моря, наприклад, в Україні (2014), Грузії (2015), Болгарії (2016) та Республіці Молдова (2017). Минулорічний Форум відбувся в Брюсселі, аби підвищити видимість НУО з Чорноморського регіону, особливо в нинішньому контексті, коли Румунія бере на себе головування в Раді Європейського Союзу в першій половині 2019 року.

– Хто фінансує FOND? Наскільки важко знайти ресурси для розвитку організації та забезпечення програмної діяльності?

– Платформа реалізовувала проекти, що фінансувалися різними донорами, зокрема Міністерством закордонних справ Румунії, Європейською Комісією та інші дрібнішими організаціями, включаючи міжнародні мережі НУО. FOND також отримує членські внески, але вони досить незначні й не дають змоги охопити основні види діяльності Платформи. Особливо важко знайти джерела фінансування для проектів, де важко продемонструвати негайний вплив і миттєві результати. Тому для нас важливо підкреслювати актуальність Платформи для членів і її цінність у галузях, із якими працює мережа.

– Із якими організаціями співпрацює FOND на міжнародному рівні?

– Як я вже згадувала, на європейському рівні FOND є членом CONCORD, і з вересня 2018-го у нас є представник в раді цієї європейської конфедерації. Крім того, ми – партнери різних регіональних проектів із залученням аналогічних національних мереж із Центральної та Східної Європи, зокрема Чехії, Польщі, Угорщини, Словаччини та Словенії. На міжнародному рівні FOND бере активну участь у Міжнародному форумі національних платформ (Forus) та CIVICUS, а також координує роботу регіонального секретаріату Європейського регіону в рамках партнерства ОГС з питань ефективності розвитку (CPDE).

– Які основні виклики для FOND є зараз? Як ви намагаєтеся їх подолати?

– Головною проблемою для FOND є підвищення стійкості, особливо в умовах непередбачуваності та звуження простору для НУО. FOND мусить адаптуватися, але відповідати потребами своїх членів. Для цього важливо сприяти чесному діалогу, що стосується принципових питань, і вивчати очікування. Наприклад, зараз ми перебуваємо в процесі оцінки впливу FOND за перші десять років існування.

– Як забезпечити стійкість організації? Поділіться власним рецептом.

– Дуже важливо піклуватися про своїх людей, адже найбільший капітал НУО – це саме люди. А з точки зору фінансів завжди намагайтеся диверсифікувати джерела фінансування і не залежати від одного основного.

– Що б Ви порадили українським НУО?

– Для неурядових організацій надважливо працювати разом як на національному, так і на регіональному / міжнародному рівні, підтримувати один одного у виявленні та вирішенні проблем, зміцнювати свою підзвітність і прозорість, досліджувати потенційні партнерства. Зосередьтеся на розбудові сталості та стійкості сектору.

Зображення зі сторінки FOND у Facebook

Методиками організації подібних мереж організацій громадянського суспільства ділилися виконавча директорка Румунської платформи громадських організацій (FOND) Адела Русу та міжнародна консультантка із розвитку організацій, членкиня правління європейської мережі громадських організацій CONCORD Олівія Бачіу, які підготували навчальну програму для учасників тренінгу.

«У нинішньому складному й нестабільному контексті важливо, щоб НУО об’єднувалися в мережі чи коаліції, аби забезпечити сприятливе середовище для громадянського суспільства, де вони можуть здійснювати свою діяльність і представляти громади за допомогою єдиного сильного голосу. Але ефективна співпраця в мережі процвітатиме лише за умови взаємної поваги та довіри», – зауважила директорка Румунської платформи громадських організацій (FOND) Адела Русу.

На тренінгу учасники й учасниці дискутували, як розбудувати колаборативну мережу на місцевому рівні та якими будуть основні кроки й можливі перешкоди на цьому шляху.

«Такі тренінги дуже корисні для тих, хто хоче подивитися на свою діяльність зі сторони. Тренери дали можливість зрозуміти, що лише гуртуючись ми можемо досягнути результатів. На жаль, досить часто представникам ОГС не вистачає часу і бажання мережуватися. Ми звикли працювати в своєму колі, зі своїми цільовими групами, хоча в усіх одна мета – зміни на краще. Ми будемо просувати ідею мережування на Волині й сподіваємося знайти точки перетину між представниками неурядових організацій», – відзначила виконавча директорка Волинського інституту права Ірина Гайдучик.

Наслідком інтенсивної дводенної роботи став план дій зі створення й функціонування місцевих мереж для регіонів, створений учасниками й учасницями за менторської підтримки тренерів.

«Ми наблизилися до фінальної стадії, коли в декількох областях будуть створені й почнуть працювати місцеві мережі. В Україні подібних мереж ще не існує. Тож це буде абсолютно нове явище для нас. Ми прагнемо залучити якомога більше партнерів, і я впевнений, що це дасть найкращі результати. Під час розробки стратегії функціонування мережі в Дніпрі ми зупинилися на міжсекторальній співпраці, оскільки це посилить спроможність кожної з організацій-учасниць та зміцнить громадянське суспільства в регіоні», – прокоментував керівник Дніпропетровського обласного відділення ВГО КВУ Станіслав Жолудєв.

Тренінг «Розбудова колаборативних мереж ОГС» став важливим етапом у тривалому пошуку можливостей для створення мережі організацій громадянського суспільства в Україні.

Нагадаємо, впродовж 2016-2017 років Ресурсний центр ГУРТ ініціював всеукраїнське обговорення можливості створення національної мережі ОГС у партнерстві з Мережею ОГС Естонії (NENO). Наприкінці 2017 року відбулася конференція «Пошук майбутнього національної мережі ОГС України», яка об’єднала більше 80 учасників із України, а також гостей з-за кордону, й ще раз підтвердила затребуваність ідеї мережування та посилення співпраці в середовищі ОГС. Із напрацюваннями учасників конференції ви можете ознайомитися за посиланням.

У довгостроковій перспективі розвиток мережування дозволить українському громадянському суспільству стати паритетним учасником діалогу з органами центральної та місцевої влади, а також національними та міжнародними донорськими організаціями.