– Адело, назвіть, будь ласка, основні віхи розвитку FOND.

– Румунська платформа неурядових організацій розвитку (FOND) створена в 2006-му й офіційно зареєстрована навесні 2007 року. Її мета полягала в наданні румунським НУО, зацікавленим в активізації співпраці у сфері розвитку, єдиного голосу. Це стало частиною національної політики з приєднання Румунії до Європейського Союзу та її переходу від країни-реципієнта / країни-партнера до статусу країни-донора.

Основними етапами розвитку Платформи були: розширення партнерства із Міністерством закордонних справ Румунії, що завершилося підписанням протоколу про співпрацю у 2013 році; приєднання до європейських і міжнародних мереж неурядових організацій, наприклад, до Європейської конфедерації неурядових організацій із питань розвитку та допомоги (CONCORD) в 2011 році; розвиток брендових для Платформи ініціатив і проектів, зокрема Чорноморського форуму НУО; та розбудова організаційної спроможності – зараз виконавча команда FOND нараховує дев’ять працівників.

– Яка місія, основні завдання і цінності FOND?

– Місія FOND полягає у підтримці розробки й реалізації послідовної та ефективної політики Румунії у сфері міжнародної співпраці, що стосується надання гуманітарної допомоги для підвищення спроможності організацій-членів шляхом реалізації проектів і конкретних програм, створення мереж, проведення тренінгів, досліджень, адвокаційної діяльності тощо.

Основними завданнями платформи є представлення інтересів її членів на національному та міжнародному рівнях, нарощення потенціалу, створення можливостей для партнерства, надання експертних знань і розробка політики співробітництва у сфері розвитку.

Цінності FOND відображаються у нашій візії: світ, в якому Румунія бере активну участь у міжнародній діяльності в сфері розвитку, діє солідарно та сприяє рівним можливостям для всіх країн.

– Яка структура управління Платформи?

– Головним органом управління є Генеральна Асамблея членів, які збираються раз на рік для затвердження річних звітів і планів діяльності, а також інших стратегічних документів і рішень. Між засіданнями Генеральної Асамблеї організації-члени представлені Радою, яка складається з семи учасників (обираються кожні три роки), включаючи президента і віце-президента. Повсякденна діяльність Платформи здійснюється виконавчою командою, координованою виконавчим директором, що діє під наглядом Правління.

– Як вам вдалося створити ефективну мережу НУО та підтримувати її діяльність?

– Основним елементом, який сприяв ефективному функціонуванню мережі, було активне залучення всіх членів, особливо Ради, до створення стабільної організаційної структури, рівних можливостей для всіх членів і закріплення Платформи в регіональних і міжнародних мережах неурядових організацій, а також її видимість і залучення ресурсів.

– Хто і як може стати членом FOND?

– Членом FOND може стати будь-яка румунська організація, доки вона не є політично афілійованою та має досвід або зацікавлена в розбудові свого потенціалу для активної участі в міжнародному співробітництві з розвитку. За приєднання нових членів голосує Рада.

– Які ваші ключові досягнення?

– На мою думку, головним досягненням є сталий розвиток Платформи, що дозволяє успішно долати кризові моменти й адаптуватися відповідно до потреб членів і тих, хто отримує вигоду від проектів Платформи. Дуже важливо підтримувати процеси моніторингу й оцінки діяльності Платформи, а також заохочувати культуру зворотного зв’язку й партнерства.

– Якими проектами ви пишаєтеся найбільше?

– Ми дуже пишаємося нашим щорічним Чорноморським форумом НУО, який вперше відбувся в 2008 році. Спочатку його метою було сприяння розбудові простору для НУО з Чорноморського регіону задля реалізації спільних проектів. З часом ми зрозуміли, що Форум має потенціал для створення регіональних тематичних мереж, виводячи на вищий рівень пріоритетні питання, що стосуються всіх НУО, які беруть участь у нашому щорічному заході. Ми організовували Форум у різних країнах Чорного моря, наприклад, в Україні (2014), Грузії (2015), Болгарії (2016) та Республіці Молдова (2017). Минулорічний Форум відбувся в Брюсселі, аби підвищити видимість НУО з Чорноморського регіону, особливо в нинішньому контексті, коли Румунія бере на себе головування в Раді Європейського Союзу в першій половині 2019 року.

– Хто фінансує FOND? Наскільки важко знайти ресурси для розвитку організації та забезпечення програмної діяльності?

– Платформа реалізовувала проекти, що фінансувалися різними донорами, зокрема Міністерством закордонних справ Румунії, Європейською Комісією та інші дрібнішими організаціями, включаючи міжнародні мережі НУО. FOND також отримує членські внески, але вони досить незначні й не дають змоги охопити основні види діяльності Платформи. Особливо важко знайти джерела фінансування для проектів, де важко продемонструвати негайний вплив і миттєві результати. Тому для нас важливо підкреслювати актуальність Платформи для членів і її цінність у галузях, із якими працює мережа.

– Із якими організаціями співпрацює FOND на міжнародному рівні?

– Як я вже згадувала, на європейському рівні FOND є членом CONCORD, і з вересня 2018-го у нас є представник в раді цієї європейської конфедерації. Крім того, ми – партнери різних регіональних проектів із залученням аналогічних національних мереж із Центральної та Східної Європи, зокрема Чехії, Польщі, Угорщини, Словаччини та Словенії. На міжнародному рівні FOND бере активну участь у Міжнародному форумі національних платформ (Forus) та CIVICUS, а також координує роботу регіонального секретаріату Європейського регіону в рамках партнерства ОГС з питань ефективності розвитку (CPDE).

– Які основні виклики для FOND є зараз? Як ви намагаєтеся їх подолати?

– Головною проблемою для FOND є підвищення стійкості, особливо в умовах непередбачуваності та звуження простору для НУО. FOND мусить адаптуватися, але відповідати потребами своїх членів. Для цього важливо сприяти чесному діалогу, що стосується принципових питань, і вивчати очікування. Наприклад, зараз ми перебуваємо в процесі оцінки впливу FOND за перші десять років існування.

– Як забезпечити стійкість організації? Поділіться власним рецептом.

– Дуже важливо піклуватися про своїх людей, адже найбільший капітал НУО – це саме люди. А з точки зору фінансів завжди намагайтеся диверсифікувати джерела фінансування і не залежати від одного основного.

– Що б Ви порадили українським НУО?

– Для неурядових організацій надважливо працювати разом як на національному, так і на регіональному / міжнародному рівні, підтримувати один одного у виявленні та вирішенні проблем, зміцнювати свою підзвітність і прозорість, досліджувати потенційні партнерства. Зосередьтеся на розбудові сталості та стійкості сектору.

Зображення зі сторінки FOND у Facebook

– Пані Ірино, як у Вас виникла ідея долучитися до проекту «ТрансФормуй ГУРТ»?

– Під час роботи ГО «Фонд «Професійний розвиток Харкова» над сприянням працевлаштуванню ВПО у 2014-15 роках ми активно співпрацювали із службою зайнятості та багатьма НГО, які також надавали допомогу соціально вразливим верствам населення. Більшість із них розуміли – разом ми зробимо більше для людей, доповнюючи послуги один одного. І ми робили.

Але ж були й досить «закриті» організації. Тому мене бентежила ідея продуктивної співпраці – адже ми існуємо для покращення рівня та умов життя українців. Деякі напрями допомоги ВПО досить добре координувалися. Наприклад, кластери ЮНІСЕФ допомагають не дублювати НГО функції та уникати «білих плям», якими не займається ніхто. В галузі працевлаштування та багатьох інших такого організатора або інформаційного центру не було.

– Якими були Ваші очікування від навчального візиту до Естонії в листопаді 2016 року?

– Очікування досить очевидні: Естонія вже пройшла немалий шлях у становленні громадянського суспільства. Зважаючи на їхній досвід, ми можемо не гаяти часу на помилки, а використовувати лише успішні моделі. Є, на жаль, розбіжності у менталітеті європейських громадян, якими, без сумніву, є естонці, та українців. Тому кожен досвід треба осмислювати, можливо, трансформувати, а головне – втілювати.

– Розкажіть про громадський сектор Естонії. Чи відрізняється він від українського? Якщо так, то чим саме?

– Громадський сектор Естонії вже пройшов ті етапи, про які ми лише замислюємося. Вони насправді впливають на владу. Про їхню діяльність та успіхи дійсно знають пересічні громадяни. В той же час багато проблем є спільними та не вирішуються за короткий термін 20-25 років. Україна сьогодні має інституційну та фінансову підтримку з боку міжнародних організацій, а допомога громад здебільшого волонтерська, і це дуже невеликий відсоток населення. В Естонії навпаки – етап активної міжнародної допомоги вже позаду; громадські організації існують завдяки участі громади, в тому числі фінансової.

– Розкажіть про досвід функціонування мережі організацій громадянського суспільства в Естонії. Яку роль відіграє така мережа?

– Головна, на мій погляд, роль мережі в тому, що вона є справжнім провайдером та авторитетним представником громадської думки, посередником між владою та громадськістю, який відстоює інтереси громади. Це результат величезної роботи, яка керується принципами прозорості, підзвітності, залучення громадян та активного використання ІКТ.

– Що Вас найбільше здивувало або запам’яталося під час цього навчального візиту?

– Дві зовсім різні речі вразили мене найбільше. Перша – це добровільні об’єднання пересічних естонців, що разом із державною службою гасять пожежі. Вони об’єднуються. Вони співпрацюють з державою. Держава є замовником послуг цих ГО. І держава економить кошти платників податків, тому що такий аутсорсинг є набагато дешевшим, ніж утримання пожежної команди на кожному хуторі. А головне – це дуже злагоджена та результативна співпраця: пожежі гасять.

І друге, що дійсно справило на мене враження, – це зустріч із колишньою міністеркою реформ Лійєю Ханні, а нині радницею президента, яка працює в звичайному open–office ГО «E–governance academy» та насправді робить владу прозорішою. Послідовними є кроки Естонії на шляху до справжньої е-демократії: on–line голосування, контроль виконання петицій громадян, діюча система доступу до публічної інформації та, як наслідок, дуже високий рівень довіри.

– Як Ви гадаєте, чи можуть українські громадські організації скористатися досвідом іноземних колег? Якщо так, то яким саме?

– Досвід об’єднання заради створення реально діючої демократії є найціннішим для України. Саме для усвідомлення того, як уряд повинен працювати на громадян, на розвиток країни, а громада – впливати на уряд, на мій погляд, й існують такі навчальні візити. А головне – для аналізу та впровадження успішного досвіду.

– На Вашу думку, що може завадити українським громадським організаціям ефективно співпрацювати?

– Є дві основні перешкоди до справжнього об’єднання зусиль українських ГО. Перша – це недостатня поінформованість щодо переваг співпраці, відсутність бачення перспективи на особистому та державному рівнях. У когось є негативний досвід спроб співпраці, в когось – упереджене ставлення. Другий бар’єр – це конкуренція за ресурси, і далеко не тільки за фінансові. Конкурують ідеї в заявках на гранти; конкурують організації за волонтерські сили – адже багато людей перегоріло, «надірвалося», розчарувалося; хтось конкурує за визнання. Зазвичай конкуренція – це добре, але в нашому випадку призводить до небажання ділитися ідеями чи ресурсами.

– Як Ви вважаєте, що може дати українському суспільству об’єднання громадських організацій у мережу?

– Доки українські ГО працюватимуть відокремлено одна від одної, ми не можемо навіть мріяти про розбудову справжнього громадянського суспільства. Акумулювати і доносити до влади громадську думку, відстоювати інтереси громадян/громад, контролювати діяльність або бездіяльність влади та впливати на неї – хіба це можуть робити розрізнені організації, що лише конкурують між собою за змогу отримати грантові кошти?

– Важливою складовою щоденної діяльності представників громадянського суспільства є комунікація, пошук спільних цілей і співпраця з однодумцями задля їх досягнення. Організації громадянського суспільства потребують налагоджувати партнерські відносини, щоб зміцнювати громадянське суспільство.

У співпраці ви можете досягти більше, аніж наодинці. Адже ваш голос звучить гучніше і впевненіше. У дискусії народжується багато чудових ідей, серед яких ви зможете обрати і реалізувати найкращі. Водночас співпраця іноді приховує ризики. Погана організація певних заходів у межах співпраці може завадити вам досягнути очікуваних результатів.

– Чому ви вирішили заснувати не окрему організацію, а саме Мережу ОГС Естонії?

– У 1991 році законодавство Естонії не передбачало такої форми організації як «неприбуткова асоціація» (nonprofit association). Фактично мережа NENO була членською організацією, яка об’єднувала 26 фондів (поширений спосіб об’єднання громадян в Естонії – авт.).  25 років тому під час однієї із численних командних зустрічей один із засновників NENO висловив побажання проводити більше тренінгів, обмінюватися досвідом. Ми зрозуміли, що від організації спільних заходів виграють усі сторони члени мережі. Саме тоді ми прийняли рішення про офіційну реєстрацію ресурсного центру. Згодом держава визначила різні організаційні форми, і NENO офіційно стала асоціацією. Така форма організації надає громадянському суспільству один чітко визначений канал комунікації з урядом.

– Як з часу заснування змінювалися напрямки діяльності NENO? На що спрямовані спільні  зусилля ОГС сьогодні?

– Першочерговою потребою для розвитку громадянського суспільства мережа NENO вважала навчання лідерів ОГС з різних регіонів Естонії. Ми проводили тренінги на такі теми як створення організацій, проектного та фінансового менеджменту, особливості функціонування коаліцій. Згодом найголовнішим напрямком діяльності Мережа ОГС NENO визначила адвокаційну підтримку потреб ОГС. Ми представляли інтереси організацій громадянського суспільства перед органами державної влади, наприклад, законодавче врегулювання фінансування організацій та пожертвувань.

Адвокація залишається важливим напрямком діяльності NENO до сьогодні. Однак вона спрямована на вирішення потреб не лише ОГС, але й громадянського суспільства в цілому. Така ж зміна пріоритетів відбулася і в інших напрямках діяльності NENO. На початку 2000-х років ми почали працювати над розвитокм концепції свідомого громадянина. З метою підвищення обізнаності щодо значення громадянської освіти, громадської участі у прийнятті державних рішень у школах ми розповідали дітям про особливості діяльності громад та ОГС Естонії.

Крім того, ми популяризуємо практики відкритості уряду та громадської участі у прийнятті рішень. Наша проектна діяльність також спрямована на залучення широкого загалу громадян до моніторингу виборів, поширення культури діалогу.

Робота над посиленням спроможності ОГС відбувається вже не так активно, як раніше. Організації все менше потребують наставництва.

– Яким є склад мережі NENO?

Усі члени мережі NENO є повноправними. Йдеться про 107 організацій. Зважаючи на те, що багато з них також є асоціаціями, до нашої діяльності долучається близько 700 організацій. Охочі стати членом мережі також можуть долучатися до нашої інформаційної мережі, яка складає 4 000 організацій.

На повноправне членство можуть претендувати лише лідери громадянського суспільства Естонії. У рамках проектної діяльності кожна організація вирішує різні суспільно важливі питання. Проте саме готовність  та спроможність посилювати роль громадянського суспільства в цілому, а не лише своєї організації, є основною умовою для членства у мережі.

Крім того, організації мають продемонструвати прозорість своєї діяльності: вести регулярну звітність, члени правління мають виконувати роль супервайзера діяльності організації. Мотивація бути членом мережі має будуватися на основі вашої активної та результативної діяльності.

Адміністративний персонал NENO – близько 10 осіб – перш за все забезпечує підтримку інтересів громадянського суспільства. Організації, які стають членами мережі, не очікують отримати для себе нові вигоди – вони об’єднуються задля спільного вирішення певних суспільних проблем. Ми залучаємо усіх членів мережі до розробки стратегічного плану, визначення пріоритетних напрямків діяльності та розподілу наявних ресурсів.

– Отже, найбільшою перевагою членства у NENO – можливість більш ефективно розвивати громадянське суспільство в  Естонії? Як вдається уникнути ворожої конкуренції за конкретний результат?

– Ми працюємо у одних робочих групах, маємо спільні ідеї  щодо адвокаційних кампаній. Членство у мережі не впливає на діяльність кожної окремої організації. Деякі члени мережі – більш активні, інші – менше долучаються до роботи мережі.

Громадянське суспільство в Естонії стає більш комплексним. Існує багато інших мереж, діяльність яких спрямована на вирішення різних суспільних питань. NENO не завжди займає активну позицію щодо вирішення певного кола питань іншими мережами ОГС. На нашу думку, те, що ми не є єдиним лідером з адвокації усіх суспільних питань, є нормальним явищем для сучасного громадянського суспільства. Ми маємо розуміти, що іноді члени нашої мережі мають більше спроможності для розв’язання проблеми, ніж ми. Ми не маємо бути для них конкурентами. Відповідно до потреб громадянського суспільства, наше завдання – допомогти їм.

– Як єдність членів мережі допомагає під час взаємодії з урядом Естонії?

– Якщо NENO хоче запропонувати зміни до законодавства Естонії, ми маємо оперувати переконливими аргументами. Наприклад, якщо ми зацікавлені покращити умови для залучення волонтерів, потрібно спиратися на практичний досвід усіх організацій-членів мережі.

Обговорюючи невигідні уряду питання, NENO потрібно показати масштаб наслідків проблеми. Аби підсилити голос громадянського суспільства, ми залучаємо до інформаційної кампанії наших членів та інші ОГС. Таким чином, представники всього громадського сектору через різні інформаційні канали розповідають про спільні потреби.

– Якими є найбільш визначні результати діяльності NENO?

– У 2002 році ми запустили проект, учасники розробили Правила розвитку громадянського суспільства Естонії (EKAK). Один із перших подібних документів  у світі, ЕКАК визначає принципи і механізми співпраці у формуванні та реалізації державної політики і побудови громадянського суспільства в Естонії. У ході реалізації проекту NENO посприяла формуванню урядом комітетів за участю лідерів громадянського суспільства та представників державних органів влади. Комітети працюють вже протягом 13 років. Хоча така співпраця не завжди ефективна, ми впевнені, що вже саме існування такої комунікаційної платформи сприяє вирішенню суспільно важливих питань.

У результаті діалогу та маніфестів NENO вдалося заснувати Національну Фундацію громадянського суспільства. Фундація, яку фінансує уряд Естонії, сприяє посиленню спроможності громадських організацій.

У 2009 році Мережа ОГС NENO ініціювала підписання рекомендацій стосовно ведення прозорої передвиборчої кампанії кандидатами місцевих та національних виборів. Після обговорення очікувань громадянського суспільства щодо роботи державних органів влади і навпаки ми визначили основні орієнтири подальшого розвитку спільними зусиллями.

– Спільний проект Мережі ОГС Естонії (NENO) та Ресурсного центру ГУРТ  «ТрансФормуй ГУРТ» спрямований на обмін досвідом щодо мережування організацій громадянського суспільства (ОГС).  Тридцятитисячна спільнота користувачів ГУРТа трансФормується у сучасну національну мережу ОГС України, побудовану за європейськими принципами управління та функціонування. Чому на Вашу думку, для українського громадянського суспільства важливо обмінюватися досвідом та дізнатися про практики мережування та співпраці ОГС в Естонії?

– Активні громадяни будь-якої країни хочуть відігравати активну роль у розвитку громадянського суспільства. Суспільство Естонії – гарний приклад того, як ініціативи лідерів громадянського суспільства посприяли впровадженню реальних змін завдяки діалогу та співпраці.

Цікаво, що досвід NENO та інших мережевих організацій показує, що люди не завжди прагнуть ставати членами якоїсь однієї організації. Можна зробити внесок у розвиток громадянського суспільства як звичайний волонтер, не будучи членом організації. До мереж і коаліцій люди часто долучаються за конкретної потреби. У зв’язку з виникненням такої тенденції, важливо розуміти, як влаштувати роботу у межах вашої організації та у межах мережі ОГС, підтримуючи зв’язок із волонтерами та партнерами. Естонські ОГС мають підлаштовуватися до нових змін розвитку громадянського суспільства.

Загальна картина розвитку громадянського суспільства у різних країнах може відрізнятися. Проте  основні принципи побудови співпраці однакові. Варто вивчати досвід інших країн, щоб визначити власний шлях співробітництва між організаціями громадянського суспільства.