Захід проходив у рамках проекту «ТрансФормуй ГУРТ!», що реалізується Ресурсним центром ГУРТ у партнерстві з Мережею організацій громадянського суспільства Естонії (NENO) за фінансової підтримки Міністерства закордонних справ Естонії.

Своїм досвідом поділилися експерти NENO Катерина Данілова та Тоомас Роолайд. До заходів у двох містах долучилися понад 50 очільників і менеджерів провідних громадських організацій.

Учасники розглядали три блоки тем, кожен із яких супроводжувався прикладами з естонського досвіду аналогічної діяльності. Завдяки інтерактивним вправам активісти змогли глибше й детальніше попрацювати з темою.

Лідери ОГС дискутували щодо того, в якому напрямку має розвиватися громадянське суспільство України і що йому для цього потрібно, які інструменти доречно використовувати для досягнення кращих результатів, як налагоджувати співпрацю між організаціями. Під час дискусій учасники наводили приклади з роботи власних ОГС та розмірковували над тим, як можна застосовувати здобутки.

Ірина Гайдучик, голова ОМГО «Волинський Інститут Права» з Луцька, поділилася своїми висновками: «Українська та естонська моделі громадянського суспільства різні. Але модель роботи наших естонських колег можна взяти за основу. Наш громадський сектор треба ще розвивати. Естонські організації не конкурують між собою, і це треба взяти на озброєння. Українські організації здебільшого ще не готові ділитися владою, повноваженнями і фінансами. Тренери розповіли нам, як зробити так, щоб організації, які мають більший досвід, навчили тих, хто хоче працювати, але потребує підтримки. Цікаво було б створити модель на регіональному рівні і подивитися, як це функціонує. А національний рівень – це те, до чого нам треба йти».

Думками щодо становища та подальшої трансформації громадянського суспільства проділився Руслан Костюкевич, координатор проектів ГО «Регіональний центр євроінтеграційних проектів» з Рівного: «Громадський сектор України активно розвивається з 2014 року, але шляхи цього розвитку неоднорідні. Ми маємо запозичувати позитивний досвід того, як це відбувалося в інших країнах. Притому потрібно аналізувати, які інструменти виявляться доречними саме в наших умовах. На мою думку, консолідація громадського сектора має бути тематичною, тобто організаціям варто об’єднуватися відповідно до своїх завдань та інтересів».

Андрій Карпенко, член правління ГО «Центр культури та розвитку «Горизонт» з Полтави, зазначив, що тренінг був динамічним і змістовним: «Ми зацікавлені у членстві в мережі ОГС, яка має створитися для побудови потужного громадського руху і зможе вести конструктивний діалог із владою та допомагати в нових громадських ініціативах. З досвіду естонських колег в українських реаліях можна використати модель мережі, принципи спрощення документообігу, засади співпраці з донорами та представниками місцевого врядування».

Проте, на думку учасників, у нас існує й низка перешкод для такої діяльності. Ірина Фоменко, голова правління ГО «Фонд «Професійний розвиток Харкова», яка у 2016 році в рамках проекту була з навчальним візитом в Естонії, зазначила, що українським організаціям усе ще не вистачає потреби об’єднуватися. Таку потребу слід створювати.

Цікавими були спостереження тренерів. Катерина Данілова, експерт з комунікацій, представниця Мережі організацій громадянського суспільства Естонії, відзначила: «Запрошені на тренінги учасники виявилися дуже різними – у підходах, які вони використовують, у стилях управління організаціями, а також у своєму баченні майбутнього України. Що їх об’єднує? Передусім незадоволення контактами з владою – на рівні систематичності, чесності владних структур. Також відчувається незадоволення тим, що різним організаціям важко приходити до єдиної думки, коли треба звертатися до цих структур. А ще цих людей єднає енергійність і готовність боротися. Якщо говорити про регіональні відмінності, то зі сторони можу сказати, що їх у вас не так багато, як вам може здаватися».

«Відчувається, що люди тут давно й систематично працюють, – зазначив Тоомас Роолайд, консультант зі стратегічного розвитку неприбуткових організацій, представник Мережі NENO. – Вони по-справжньому розуміють свою цільову групу, знають різні підходи, як можна цій групі допомогти. Але разом з тим люди працюють з великими емоційними очікуваннями, і тут важливо, аби вони не «вигорали», адже процеси в третьому секторі є дуже тривалими і результати вимагають часу. Також потрібно вміти зосереджувати увагу. Коли хочеться багато чого зробити – втрачається фокус. А цього не має відбуватися».

Усі зацікавлені в розбудові громадянського суспільства України могли послухати фахівця з Естонії Івана Лаврентьєва, який має великий досвід роботи в цій сфері, адже протягом п’яти років працював у Мережі ОГС Естонії (NENO), де займався питаннями комунікації та програмами розвитку для ГО, а також співпрацював з об’єднаннями некомерційних організацій та активістів в Естонії й інших країнах.

Порівняно з Україною, Естонія значно менша за розміром та чисельністю населення. Однак на 1,3 млн жителів там зареєстровано близько 32 тис. громадських об’єднань (приблизно третина – квартирні або особистісні товариства). Найчастіше діяльність організацій стосується соціальної сфери, культури чи спорту. Крім цього, спікер запропонував до уваги слухачів інформацію про те, як ведеться робота з цими організаціями.

Під час другої частини вебінару спікер запропонував конкретні кейси – учасники мали змогу перейти на сторінки цих ініціатив та організацій і в разі потреби дізнатися додаткову інформацію.

Хоча між реаліями естонського та українського суспільства є відмінності, практика іноземних колег може стати у нагоді представникам вітчизняних ОГС. Відеозапис вебінару дивіться за посиланням.

У листопаді 2016 року ініціативна група проекту, яка складається з лідерів українських ОГС, здійснила навчальний візит до Естонії, де вивчала місцевий досвід створення мереж. Мережування громадських інституцій є поширеною світовою практикою. Завдяки такій консолідації відкривається багато можливостей – громадські та благодійні організації можуть брати участь у формулюванні позицій громадянського суспільства, бути учасниками діалогу з владою на всіх рівнях та впливати на діяльність донорських організацій, озвучуючи актуальні потреби.

Ресурсний центр ГУРТ ініціював всеукраїнське обговорення можливості створення національної мережі ОГС. Аби отримати максимально повну картину, обговорення організовуються у різних регіонах України. У грудні 2016 року вони відбулися у Львові та Дніпрі, у січні-лютому цього року – Запоріжжі, Харкові та Луцьку. Далі буде.

«Основна функція таких мереж у світовій практиці – представлення, просування і захист спільних інтересів організацій громадянського суспільства. В усіх аналогічних асоціаціях, об’єднаннях, платформах у розвинених країнах передбачена система збору позицій та їх узгодження. Ніхто не каже про унісон думок. Але мають існувати механізми, що дозволяють ці думки обговорювати і формувати спільну позицію. Цим проектом ми не створюємо мережу «імені ГУРТА». Натомість ми щиро зацікавлені  бути частиною національної мережі, яка представлятиме інтереси всього сектора», – зазначив Богдан Маслич, виконавчий директор Ресурсного центру ГУРТ.