Впродовж двох днів на 24 майданчиках відбулися 160 дискусій. Цього року в центрі уваги були культура спілкування, зміст демократії та майбутнє країн Балтії.

«Ідея фестивалю зародилася шість років тому. На це нас надихнув шведський досвід. Однак там аналогічний захід має політичний характер. Його мета в тому, аби зібрати представників політичних партій і журналістів разом для обговорення важливих питань. Ми в Естонії по-іншому подивилися на формат і сконцентрувалися на громадянському суспільстві.

Перший рік, коли ми започаткували Фестиваль думок, був кризовим для Естонії – в суспільстві відчувалася недовіра й не було місця для спілкування поза контекстом «закритих дверей». Формат фестивалю сприяє тому, щоб дискусії, які тривають у суспільстві, були аргументованими й продуктивними, щоб активісти пропонували шляхи вирішення проблем, а люди навчилися слухати один одного.

Ми хочемо надати майданчик, де представники різних сфер діяльності можуть поспілкуватися між собою, поставити запитання міністру або виразити власну думку, зробити перший крок до діалогу. Звісно, на фестивалі неможливо вирішити всі проблеми, але це змога розвинути дискусійну культуру. Навичка «правильно почути» допомагає порозумітися. Саме в цьому полягає довготривала мета фестивалю», – прокоментувала представниця Мережі ОГС Естонії (NENO) та комунікаційна менеджерка Фестивалю думок в 2015-2017 роках Катерина Данілова.

Фестиваль відбувся у невеличкому містечку Пайде, населення якого складає всього сім тисяч жителів. Місце проведення обрали не випадково – Пайде розташоване в географічному центрі Естонії. Близько 100 волонтерів допомагали в організації та проведенні фестивалю, який за два дні відвідало близько 10 тисяч людей.

«Фестиваль допомагає розвитку Пайде, але спочатку нас зустріли з недовірою. З кожним роком у нас все більше волонтерів з цього міста. Пайде переймає практики проведення фестивалів і застосовує їх. Наприклад, цьогоріч міська управа декілька днів працювала на вулиці. Люди могли підійти та поспілкуватися з адміністрацією на теми, які їх цікавили. Таке відкрите управління створює атмосферу співпраці. Діалог призводить до того, що я починаю довіряти своєму опоненту, навіть якщо не згодна з ним», – додала Катерина Данілова.

Програма фестивалю формується відкрито, а ідеї для дискусій можуть подавати як неурядові організації, так і фізичні особи.

«Я беру участь у фестивалі думок вже втретє. Спершу потрапила сюди випадково, інші рази вже свідомо. Адже щоб долучитися, думати над темою потрібно вже в січні, аби в лютому подати її на розгляд. Я брала участь у дискусії «Трудові будні соціального підприємця», яку організувала НУО «Кроки розвитку» (MTÜ Arengu sammud, – ред.), що безпосередньо займається соціальним підприємництвом.

Фестиваль думок – це наш простір, де люди з різних регіонів, з Таллінна, Едевіру, а я, наприклад, взагалі з Фінляндії, можуть обговорити актуальні питання. Для мене особисто важливо зустрітися з людьми, які працюють у цікавих сферах. Ми тут для того, щоб перейняти атмосферу фестивалю й отримати енергію для роботи на місцях», – зауважила лідерка проекту із соціального підприємництва The BookShelf Estonia Ольга Щеглова.

Для фестивалю немає маленьких або неважливих проблем. З кожним роком він розвивається і стає все вагомішим для громадянського суспільства Естонії.

«Для неурядових організацій дуже важливо брати участь в подібних заходах. Естонський жіночий центр досліджень (ENUT) кожного року бере участь у Фестивалі думок, починаючи з першого. Уже зимою ми шукаємо теми для організації дискусій, в деяких виступаємо як організатори, в інших – як учасники. Ми цінуємо таку можливість, знаємо, що на фестиваль приїдуть представники всіх сфер громадського та суспільно-політичного життя Естонії. Ми дізнаємося про результати та досвід наших колег. Однак головне на фестивалі – ідеї про організацію життя на місцях. У нас щойно відбулася реформа самоуправління. І фестиваль – це місце, де ми можемо поспілкуватися про результати та проблеми цієї реформи. Також сьогодні я брала участь в обговоренні системи охорони здоров’я, а завтра долучуся до панельної дискусії щодо проблем освіти», – прокоментувала голова правління Естонського жіночого центру досліджень (ENUT) Реет Лайя.

Прибувши в Естонію напередодні фестивалю, учасники ініціативної групи з України побували за лаштунками.

«Це дуже цікавий досвід для України. Особливо вдало обрана локація – невелике містечко. В Україні багато активних громад, де можна організувати захід і які відчувають потребу в подібних форматах. Моє переконання – такі речі в Україні робити треба! Фестиваль думок в Естонії виправдав мої очікування. Приємною несподіванкою став креативний підхід до оформлення», – зазначив голова крайової управи Спілки української молоді Андрій Фендик.

Після здобутого досвіду ініціативна група лідерів українських ОГС вже планує реалізувати подібну ініціативу в Україні.

Навчальний візит здійснено в рамках спільного проекту Мережі ОГС Естонії (NENO) та Ресурсного центру ГУРТ за фінансування Міністерства закордонних справ Естонії.

У листопаді 2016 року ініціативна група проекту, яка складається з лідерів українських ОГС, здійснила навчальний візит до Естонії, де вивчала місцевий досвід створення мереж. Мережування громадських інституцій є поширеною світовою практикою. Завдяки такій консолідації відкривається багато можливостей – громадські та благодійні організації можуть брати участь у формулюванні позицій громадянського суспільства, бути учасниками діалогу з владою на всіх рівнях та впливати на діяльність донорських організацій, озвучуючи актуальні потреби.

Ресурсний центр ГУРТ ініціював всеукраїнське обговорення можливості створення національної мережі ОГС. Аби отримати максимально повну картину, обговорення організовуються у різних регіонах України. У грудні 2016 року вони відбулися у Львові та Дніпрі, у січні-лютому цього року – Запоріжжі, Харкові та Луцьку. Далі буде.

«Основна функція таких мереж у світовій практиці – представлення, просування і захист спільних інтересів організацій громадянського суспільства. В усіх аналогічних асоціаціях, об’єднаннях, платформах у розвинених країнах передбачена система збору позицій та їх узгодження. Ніхто не каже про унісон думок. Але мають існувати механізми, що дозволяють ці думки обговорювати і формувати спільну позицію. Цим проектом ми не створюємо мережу «імені ГУРТА». Натомість ми щиро зацікавлені  бути частиною національної мережі, яка представлятиме інтереси всього сектора», – зазначив Богдан Маслич, виконавчий директор Ресурсного центру ГУРТ.

– Важливою складовою щоденної діяльності представників громадянського суспільства є комунікація, пошук спільних цілей і співпраця з однодумцями задля їх досягнення. Організації громадянського суспільства потребують налагоджувати партнерські відносини, щоб зміцнювати громадянське суспільство.

У співпраці ви можете досягти більше, аніж наодинці. Адже ваш голос звучить гучніше і впевненіше. У дискусії народжується багато чудових ідей, серед яких ви зможете обрати і реалізувати найкращі. Водночас співпраця іноді приховує ризики. Погана організація певних заходів у межах співпраці може завадити вам досягнути очікуваних результатів.

– Чому ви вирішили заснувати не окрему організацію, а саме Мережу ОГС Естонії?

– У 1991 році законодавство Естонії не передбачало такої форми організації як «неприбуткова асоціація» (nonprofit association). Фактично мережа NENO була членською організацією, яка об’єднувала 26 фондів (поширений спосіб об’єднання громадян в Естонії – авт.).  25 років тому під час однієї із численних командних зустрічей один із засновників NENO висловив побажання проводити більше тренінгів, обмінюватися досвідом. Ми зрозуміли, що від організації спільних заходів виграють усі сторони члени мережі. Саме тоді ми прийняли рішення про офіційну реєстрацію ресурсного центру. Згодом держава визначила різні організаційні форми, і NENO офіційно стала асоціацією. Така форма організації надає громадянському суспільству один чітко визначений канал комунікації з урядом.

– Як з часу заснування змінювалися напрямки діяльності NENO? На що спрямовані спільні  зусилля ОГС сьогодні?

– Першочерговою потребою для розвитку громадянського суспільства мережа NENO вважала навчання лідерів ОГС з різних регіонів Естонії. Ми проводили тренінги на такі теми як створення організацій, проектного та фінансового менеджменту, особливості функціонування коаліцій. Згодом найголовнішим напрямком діяльності Мережа ОГС NENO визначила адвокаційну підтримку потреб ОГС. Ми представляли інтереси організацій громадянського суспільства перед органами державної влади, наприклад, законодавче врегулювання фінансування організацій та пожертвувань.

Адвокація залишається важливим напрямком діяльності NENO до сьогодні. Однак вона спрямована на вирішення потреб не лише ОГС, але й громадянського суспільства в цілому. Така ж зміна пріоритетів відбулася і в інших напрямках діяльності NENO. На початку 2000-х років ми почали працювати над розвитокм концепції свідомого громадянина. З метою підвищення обізнаності щодо значення громадянської освіти, громадської участі у прийнятті державних рішень у школах ми розповідали дітям про особливості діяльності громад та ОГС Естонії.

Крім того, ми популяризуємо практики відкритості уряду та громадської участі у прийнятті рішень. Наша проектна діяльність також спрямована на залучення широкого загалу громадян до моніторингу виборів, поширення культури діалогу.

Робота над посиленням спроможності ОГС відбувається вже не так активно, як раніше. Організації все менше потребують наставництва.

– Яким є склад мережі NENO?

Усі члени мережі NENO є повноправними. Йдеться про 107 організацій. Зважаючи на те, що багато з них також є асоціаціями, до нашої діяльності долучається близько 700 організацій. Охочі стати членом мережі також можуть долучатися до нашої інформаційної мережі, яка складає 4 000 організацій.

На повноправне членство можуть претендувати лише лідери громадянського суспільства Естонії. У рамках проектної діяльності кожна організація вирішує різні суспільно важливі питання. Проте саме готовність  та спроможність посилювати роль громадянського суспільства в цілому, а не лише своєї організації, є основною умовою для членства у мережі.

Крім того, організації мають продемонструвати прозорість своєї діяльності: вести регулярну звітність, члени правління мають виконувати роль супервайзера діяльності організації. Мотивація бути членом мережі має будуватися на основі вашої активної та результативної діяльності.

Адміністративний персонал NENO – близько 10 осіб – перш за все забезпечує підтримку інтересів громадянського суспільства. Організації, які стають членами мережі, не очікують отримати для себе нові вигоди – вони об’єднуються задля спільного вирішення певних суспільних проблем. Ми залучаємо усіх членів мережі до розробки стратегічного плану, визначення пріоритетних напрямків діяльності та розподілу наявних ресурсів.

– Отже, найбільшою перевагою членства у NENO – можливість більш ефективно розвивати громадянське суспільство в  Естонії? Як вдається уникнути ворожої конкуренції за конкретний результат?

– Ми працюємо у одних робочих групах, маємо спільні ідеї  щодо адвокаційних кампаній. Членство у мережі не впливає на діяльність кожної окремої організації. Деякі члени мережі – більш активні, інші – менше долучаються до роботи мережі.

Громадянське суспільство в Естонії стає більш комплексним. Існує багато інших мереж, діяльність яких спрямована на вирішення різних суспільних питань. NENO не завжди займає активну позицію щодо вирішення певного кола питань іншими мережами ОГС. На нашу думку, те, що ми не є єдиним лідером з адвокації усіх суспільних питань, є нормальним явищем для сучасного громадянського суспільства. Ми маємо розуміти, що іноді члени нашої мережі мають більше спроможності для розв’язання проблеми, ніж ми. Ми не маємо бути для них конкурентами. Відповідно до потреб громадянського суспільства, наше завдання – допомогти їм.

– Як єдність членів мережі допомагає під час взаємодії з урядом Естонії?

– Якщо NENO хоче запропонувати зміни до законодавства Естонії, ми маємо оперувати переконливими аргументами. Наприклад, якщо ми зацікавлені покращити умови для залучення волонтерів, потрібно спиратися на практичний досвід усіх організацій-членів мережі.

Обговорюючи невигідні уряду питання, NENO потрібно показати масштаб наслідків проблеми. Аби підсилити голос громадянського суспільства, ми залучаємо до інформаційної кампанії наших членів та інші ОГС. Таким чином, представники всього громадського сектору через різні інформаційні канали розповідають про спільні потреби.

– Якими є найбільш визначні результати діяльності NENO?

– У 2002 році ми запустили проект, учасники розробили Правила розвитку громадянського суспільства Естонії (EKAK). Один із перших подібних документів  у світі, ЕКАК визначає принципи і механізми співпраці у формуванні та реалізації державної політики і побудови громадянського суспільства в Естонії. У ході реалізації проекту NENO посприяла формуванню урядом комітетів за участю лідерів громадянського суспільства та представників державних органів влади. Комітети працюють вже протягом 13 років. Хоча така співпраця не завжди ефективна, ми впевнені, що вже саме існування такої комунікаційної платформи сприяє вирішенню суспільно важливих питань.

У результаті діалогу та маніфестів NENO вдалося заснувати Національну Фундацію громадянського суспільства. Фундація, яку фінансує уряд Естонії, сприяє посиленню спроможності громадських організацій.

У 2009 році Мережа ОГС NENO ініціювала підписання рекомендацій стосовно ведення прозорої передвиборчої кампанії кандидатами місцевих та національних виборів. Після обговорення очікувань громадянського суспільства щодо роботи державних органів влади і навпаки ми визначили основні орієнтири подальшого розвитку спільними зусиллями.

– Спільний проект Мережі ОГС Естонії (NENO) та Ресурсного центру ГУРТ  «ТрансФормуй ГУРТ» спрямований на обмін досвідом щодо мережування організацій громадянського суспільства (ОГС).  Тридцятитисячна спільнота користувачів ГУРТа трансФормується у сучасну національну мережу ОГС України, побудовану за європейськими принципами управління та функціонування. Чому на Вашу думку, для українського громадянського суспільства важливо обмінюватися досвідом та дізнатися про практики мережування та співпраці ОГС в Естонії?

– Активні громадяни будь-якої країни хочуть відігравати активну роль у розвитку громадянського суспільства. Суспільство Естонії – гарний приклад того, як ініціативи лідерів громадянського суспільства посприяли впровадженню реальних змін завдяки діалогу та співпраці.

Цікаво, що досвід NENO та інших мережевих організацій показує, що люди не завжди прагнуть ставати членами якоїсь однієї організації. Можна зробити внесок у розвиток громадянського суспільства як звичайний волонтер, не будучи членом організації. До мереж і коаліцій люди часто долучаються за конкретної потреби. У зв’язку з виникненням такої тенденції, важливо розуміти, як влаштувати роботу у межах вашої організації та у межах мережі ОГС, підтримуючи зв’язок із волонтерами та партнерами. Естонські ОГС мають підлаштовуватися до нових змін розвитку громадянського суспільства.

Загальна картина розвитку громадянського суспільства у різних країнах може відрізнятися. Проте  основні принципи побудови співпраці однакові. Варто вивчати досвід інших країн, щоб визначити власний шлях співробітництва між організаціями громадянського суспільства.